Удари по АЗС «Укрнафти»: чи загрожує Україні паливна криза

Зранку 23 вересня російські сили атакували дві автозаправні станції в Києві — у Голосіївському та Дарницькому районах. Постраждали троє людей. Голова правління АТ «Укрнафта» Богдан Кукура зазначив, що для компанії це вже шостий удар по її заправках у столиці за останні тижні. Персонал під час атаки перебував в укритті, тож серед працівників постраждалих немає. На місці працювали рятувальники та поліція, а масштаби пошкоджень компанія оцінить після завершення робіт.

Чому саме «Укрнафта» стала мішенню, пояснив заступник голови Національної асоціації оборонної промисловості України Сергій Висоцький. За його словами, Кремль мститься за Віктора Медведчука: заправки під брендом Glusco, які пов'язують із кумом Путіна, були конфісковані, а частина з них згодом стала основою для державної мережі «Укрнафта». Тобто удари мають не стільки військову, скільки символічно-помстову логіку.

Попри регулярність атак, аналітик паливного ринку Сергій Сапегін переконаний: створити в Україні повноцінну паливну кризу Росії не вдасться. На його думку, це радше спроба викликати локальні збої в логістичних ланцюжках і посіяти паніку серед населення. Український ринок пального зараз значно конкурентніший і гнучкіший, ніж у 2022 році, тож зламати його точковими ударами по АЗС не вийде.

Утім, є сфери, де перебої з пальним відчуваються миттєво й критично. Серед них Сапегін виділяє прифронтові райони, де паливо потрібне для військових і волонтерських потреб; медичну галузь, яка залежить від безперебійної роботи транспорту; комунальні служби, що обслуговують міську інфраструктуру; евакуаційні заходи в небезпечних населених пунктах; а також генератори, які забезпечують електроживлення під час відключень. Саме тут удари по заправках можуть мати найвідчутніші наслідки.

Військовий експерт Олег Старіков раніше звертав увагу, що регулярні обстріли українських АЗС оголили проблему захисту точкових об'єктів критичної інфраструктури. Виправити ситуацію можливо, але це займе більше часу, ніж хотілося б.

Окремо «Укрнафта» вже ухвалила рішення припиняти роботу АЗС під час повітряної тривоги жовтого або червоного рівня — через постійну загрозу ударів по цивільній паливній інфраструктурі. Компанія просить клієнтів уважно стежити за сигналами тривоги та без затримки виконувати вказівки персоналу.

Отже, попри тиск на конкретну мережу, загальнонаціонального дефіциту пального експерти не прогнозують. Головні ризики лежать у площині локальної логістики та безпеки людей, а не в обсягах постачання. Для водіїв це означає можливі тимчасові незручності на окремих заправках, але не повторення паливної кризи 2022 року.