Удари по АЗС у Києві: експерт пояснив, чому це розрахунок на паніку

За словами фінансового аналітика та економіста Олексія Куща, після кампанії ударів по енергетиці Росія може перемикатися на інші важливі об'єкти соціально-економічної сфери, і автозаправні станції — один із таких напрямків. Про це він сказав в ефірі проєкту «Світ на зламі».

Логіка цієї тактики, за оцінкою експерта, полягає у чергуванні цілей. «Якщо удари йдуть постійно по якомусь одному виду економічного активу, люди починають адаптуватися. А якщо йде чергування по різних активах — це вже викликає паніку», — пояснив Кущ. Тобто йдеться не лише про фізичне пошкодження об'єктів, а й про розрахунок на емоційну реакцію: коли люди не розуміють, який об'єкт постраждає наступним, тривога зростає, а разом із нею — і спокуса робити запаси.

Саме тому економіст закликає не піддаватися ажіотажу і не скуповувати пальне, продукти чи інші товари про запас. На його думку, масові панічні закупівлі лише допомагають реалізувати задум противника, адже створюють дефіцит там, де його могло б не бути. Єдиний виняток, який Кущ радить зробити заздалегідь, — подбати про запас специфічних лікарських препаратів, які люди приймають постійно.

Контекст цих заяв — реальні наслідки вже завданих ударів. Повторні російські атаки по АЗС «Укрнафти» в Києві призвели до того, що постраждали восьмеро людей, серед них рятувальник; двоє поранених згодом померли в лікарні. А 10 вересня атака практично знищила автозаправну станцію, пошкодила зупинку громадського транспорту та спричинила масштабні пожежі в Голосіївському районі столиці.

Для мешканців Києва та інших міст це означає потребу тверезо оцінювати ризики, не ігноруючи їх, але й не перетворюючи тривогу на масові закупівлі. Практичний висновок із пояснення експерта простий: поміркована підготовка — запас ліків, базові побутові потреби — корисна, тоді як панічний попит лише підсилює ефект, на який розраховує ворог.