Удари по АЗС: Росія цілить не в заправки, а в економіку України

За словами військового експерта Інституту євроатлантичного співробітництва Ігоря Козія, логіка цих ударів системна: вони спрямовані не на окремо взяту станцію, а на весь господарський комплекс держави. «Основна мета - це паралізувати фактично всю господарчу діяльність, яка може бути в країні... основне завдання всіх цих ударів - це паралізувати господарську діяльність, тобто зробити таким чином, щоби постачання чогось кудись було фактично дуже важке», — пояснив він в етері телеканалу Київ 24. Ідеться про транспорт, доставку товарів, забезпечення житла теплом, водою та світлом — усе, що залежить від пального.

Вразливість АЗС полягає в самій їхній природі. Для серйозного ураження не потрібен потужний боєприпас: достатньо іскри поблизу пального, щоб спалахнула масштабна пожежа. «У першу чергу всі знають, що на АЗС палити заборонено, і це повʼязано з тим, що будь-яка іскра, будь-який недопалок може призвести до катастрофи... ми повинні розуміти, що це сьогодні є одна з цілей стосовно того, щоб паралізувати господарчий комплекс. Все, що дає можливість транспорту рухатись, забезпечувати житло теплом чи водою, чи світлом, - все це Російська Федерація буде намагатися знищувати», — наголосив Козій. Через це окупанти можуть застосовувати легші й дешевші дрони, атакуючи заправки не лише під Києвом, а й у західних областях.

Протидіяти цій загрозі, за оцінкою експерта, можна двома шляхами — нарощуванням протиповітряної оборони та роботою контррозвідки. Водночас він радить водіям заздалегідь розраховувати запас пального на весь маршрут, адже сховатися від таких атак практично неможливо, коли під ударами перебувають заправки на трасах по всій країні.

Окремо Козій прокоментував удари на випередження по носіях ракетної зброї, зокрема по трьох суднах 9 вересня, назвавши їх знищення важливим завданням для Сил спеціальних операцій та всього сектору безпеки й оборони. Сухопутну складову ракетних військ РФ, за його словами, виявити й знищити значно складніше, ніж морську, бо її легше розосереджувати й ховати. Зменшення частки крилатих «Калібрів» у атаках він пов'язує із санкціями та ударами по виробничих потужностях, але застерігає: ця зброя нікуди не зникла, а подекуди її замінюють ракетодрони, ефективної системи боротьби з якими наразі немає. «Російська Федерація буде використовувати все можливе і неможливе для того, щоб запускати різного роду озброєння... разом з тим не забувайте, що у них є власне виробництво дечого, що потребує теж знищення. Це реалії сьогодні, і до них треба звикати», — підсумував експерт.

Нагадаємо, вранці 11 вересня у Києві пролунала серія вибухів ще до оголошення повітряної тривоги найвищого рівня. Влучання зафіксували в автозаправні станції у Дніпровському та Оболонському районах, а міський голова Віталій Кличко закликав киян відійти подалі від заправок і залишатися в укриттях. Напередодні моніторингові канали попереджали про підготовку Росії до масованої атаки реактивними безпілотниками саме по заправках Києва, оскільки значна частина потенційних цілей розташована поблизу житлових кварталів. 10 вересня у Голосіївському районі внаслідок удару спалахнула масштабна пожежа на заправці «Укрнафта» біля ТРЦ «Республіка», постраждали троє людей.

Отже, удари по АЗС — це розрахунок на довгий ефект: не зруйнувати одну станцію, а ускладнити рух товарів, роботу транспорту й постачання базових послуг по всій країні. Для людей це означає потребу мати план на випадок перебоїв із пальним, а для держави — пріоритет на захист критичної інфраструктури та розосередження запасів.