Удари по АЗС: чи загрожує Україні дефіцит пального — пояснює експерт
Російські атаки на автозаправні станції та паливну логістику не створюють дефіциту пального чи браку місць для заправки, каже експерт Геннадій Рябцев. Водночас він радить змінити регулювання ринку, особливо на прифронтових територіях.
За оцінкою експерта з енергетичних питань Геннадія Рябцева, наразі удари по АЗС і паливній інфраструктурі не призводять до колапсу на ринку. До початку повномасштабної війни в Україні працювало близько 6,5 тисячі автозаправних станцій, і в багатьох регіонах їх у 7–10 разів більше, ніж потрібно для покриття попиту. «Казати про те, що у нас відбудеться якийсь колапс, чи виникне нестача нафтопродуктів, чи виникне нестача місць для заправки — не можна», — наголосив він.
Водночас Рябцев не погоджується з оцінкою Міненерго про 6% знищених АЗС. За його підрахунками, йдеться приблизно про 3%, причому ця частка охоплює і знищені, і пошкоджені станції. Близько трьох чвертей заправок, які постраждали від початку року, вже відновили роботу. Тож навіть попри регулярні обстріли запас міцності ринку залишається значним.
Утім, недооцінювати російські удари не варто: АЗС і логістика постачання нафтопродуктів і далі залишаються цілями атак. На цьому тлі експерт вказує на іншу проблему — застарілу регуляторну модель. «І нинішня регуляторна модель, однакова для всіх регіонів, в тому числі і прифронтових, в тому числі на ринку нафтопродуктів, вона вже не відповідає часу, її потрібно змінювати. Але це не означає, що нам потрібно все дозволити на ринку нафтопродуктів, тобто повернутися до ринку бочок і каністр», — зазначив він.
Замість єдиних правил для всіх Рябцев пропонує диференційований підхід: для великих операторів зберегти чинні вимоги, для невеликих точок запровадити спрощені правила, для мобільних паливних модулів — спеціальний або воєнний режим, а для критично важливих підприємств і бізнесу — окремий режим власного споживання. «Це має бути легальна, розосереджена, контрольована і стійка система доступу до пального з різними регуляторними режимами», — підсумував експерт. На його думку, такі зміни насамперед потрібні прифронтовим регіонам, де забезпечення пальним залишається найскладнішим.
Приводом для цих оцінок стали останні атаки на столичні АЗС. Вдень 9 вересня в районі ТРЦ «Республіка Парк» влучання в заправку спричинило масштабну пожежу — горіли станція та автомобілі. Вранці 10 вересня удари по АЗС зафіксували в Оболонському та Дніпровському районах Києва. Мер Віталій Кличко повідомляв про повторне влучання в автозаправну станцію на Оболоні: двоє людей загинули, ще восьмеро постраждали, серед травмованих — рятувальник, який дістав ушкодження під час повторного удару. На тлі цих подій депутатка Київради Дінара Габібулаєва заявила, що попередження про можливі подальші удари по АЗС поширювалися, зокрема, на ресурсах КМДА.
Отже, попри високий запас потужностей і швидке відновлення частини станцій, проблема лежить не стільки в кількості заправок, скільки в гнучкості правил. Якщо регулювання залишиться однаковим для тилу й прифронтових територій, ринок і далі працюватиме на межі своїх можливостей — навіть без загрози тотального дефіциту.
