Тихоокеанський регіон: чому Китай не нападе, але готується

Сполучені Штати очікують, що їхні союзники в Тихоокеанському регіоні — Австралія, Нова Зеландія, Філіппіни, Південна Корея та Японія — зможуть гарантувати власну безпеку, а не покладатися лише на американську підтримку. Уже зараз Японія, яка десятиліттями уникала мілітаризації, відроджує свої збройні сили: консервативний уряд країни заклав на оборону понад 50 мільярдів доларів на 2026 рік. Це вкладається в канву американського бачення самодостатнього регіону.

Паралельно зближення Північної Кореї, Китаю та Росії змушує інші країни регіону посилювати акцент на власній безпеці — як у співпраці зі США, так і самостійно. Китай, який фактично виступає економічним гарантом для Росії та Північної Кореї, є провідною силою «осі зла», пояснює Чупак. Однак поточний економічний стан не сприяє масштабним воєнним діям: близько п'ятої частини китайського ВВП забезпечується експортом, а третина економічного зростання залежить від зовнішньої торгівлі. Основними споживачами китайських товарів залишаються США та Європа, тож втрата цих ринків стала б непоправним ударом.

Водночас ризик конфлікту не зникає. Пекін систематично порушує повітряний і морський простір Тайваню, зводить укріплення на островах у міжнародних водах Південно-Китайського моря та створює плавучі бар'єрні рифи з оборонними спорудами — це свідчить про постійну підготовку. За словами експерта, Китай не збирається сидіти склавши руки.

Щодо потенціалу сторін, Чупак зауважує: японська та південнокорейська армії поступаються російським і північнокорейським силам за бойовим досвідом. Китай має теоретично найбільшу армію у світі, але вона десятиліттями не брала участі в реальних бойових діях. Натомість росіяни та північнокорейці активно воюють в Україні, що підвищує їхню відносну силу. Тож у разі конфлікту Японії, Південній Кореї та Філіппінам не обійтися без американської, європейської та навіть української підтримки.