Ціни на пальне в Україні: що стоїть за подорожчанням і чи чекати дефіциту

Найвищі ціни на пальне традиційно фіксують мережі Okko, WOG та Socar, тоді як найдоступніші пропозиції зберігаються на АЗС «БРСМ-Нафта» та «Укрнафта». Порівняно з попереднім днем вартість пального не змінилася, однак аналітики фокусуються на довгострокових чинниках, що впливають на ринок.

Голова Антимонопольного комітету Павло Кириленко пояснює зростання цін насамперед зупинкою найбільшого в Україні нафтопереробного підприємства. Через це понад 85% світлих нафтопродуктів нині залежать від імпорту. Додатковий тиск створюють російські атаки на портову інфраструктуру, що ускладнює логістику, а також зростання вартості придбання пального на європейських ринках, звідки Україна імпортує більшість бензину та дизеля.

Показовою є динаміка цін після загострення ситуації на Близькому Сході: з 26 лютого до 31 березня, за даними Platts, вартість дизеля зросла на 86%, імпортних нафтопродуктів — на 58%, тоді як ціни на АЗС підвищилися лише на 39% (бензин — на 16%, дизель — на 39%). Антимонопольний комітет провів аналіз ринку та не виявив ознак монопольних дій з боку великих мереж.

Директор консалтингової групи А-95 Сергій Куюн запевняє, що дефіциту дизельного пального наразі немає, а обсяги постачання у березні відповідали рівню минулого року. Водночас експерти вказують на інші ризики. Зокрема, президент асоціації «Газові трейдери України» Андрій Мизовець зауважує, що подорожчання нафтопродуктів спровокувало ланцюгову реакцію на газовому ринку: спекулятивні коливання вже призвели до зростання цін на газ на європейських хабах, що ускладнює підготовку до опалювального сезону. На його думку, нинішня ситуація значною мірою зумовлена психологічними настроями та спекуляцією, а не реальним дефіцитом ресурсів.

Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко додає, що ринок потерпає не лише від світових цін на нафту, а й від внутрішніх регуляторних рішень, які витісняють дрібних гравців. Українські мережі АЗС, за його словами, працюють із вищою маржею, ніж європейські трейдери, однак контролюючі органи не втручаються. Експерт з міжнародних енергетичних відносин Михайло Гончар наголошує, що ключовим чинником подорожчання є зростання цін на європейському ринку нафтопродуктів.

Підсумовуючи, можна сказати: український паливний ринок перебуває у стані підвищеної чутливості до зовнішніх шоків. Відсутність власного великого нафтопереробного виробництва робить ціни залежними від імпорту, логістики та світової кон’юнктури. Найближчим часом дефіциту пального не прогнозують, однак вартість на АЗС може залишатися високою, а підготовка до зими — дорожчою.