Ціни на пальне в серпні 2026: що стоїть за вартістю бензину та дизеля

Найдорожче пальне традиційно пропонують мережі Okko, WOG та Socar, тоді як найнижчі ціни тримаються на станціях «БРСМ-Нафта» та «Укрнафта». Вартість пального вже тривалий час залишається високою, і експерти пояснюють це не лише кон'юнктурою світового ринку, а й структурними проблемами української енергетики.

Голова Антимонопольного комітету Павло Кириленко зазначає: після зупинки найбільшого вітчизняного нафтопереробного заводу понад 85% світлих нафтопродуктів в Україні залежать від імпорту. Саме це, а не лише війна на Близькому Сході, стало головним об'єктивним чинником зростання цін. Водночас АМКУ не бачить монопольних змов: з 26 лютого до 31 березня світові ціни на дизель зросли на 86%, на імпорт — на 58%, тоді як на українських АЗС — лише на 39%.

Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко вказує на внутрішні регуляторні рішення, які поступово витісняють дрібних гравців. На його думку, вітчизняні мережі працюють із вищою маржею, ніж європейські трейдери, але контролюючі органи не поспішають втручатися. Своєю чергою президент асоціації «Газові трейдери України» Андрій Мизовець наголошує: подорожчання нафтопродуктів спровокувало ланцюговий ефект на ринку газу, що ускладнює підготовку до опалювального сезону. Він вважає, що значна частина нинішньої динаміки зумовлена психологічними та спекулятивними чинниками, а не реальним дефіцитом.

Дефіциту дизеля наразі не фіксується. Директор консалтингової групи А-95 Сергій Куюн запевняє: обсяги постачання у березні відповідали рівню минулого року, а найближчим часом проблем із наявністю пального не очікується. Водночас експерт з енергетичних питань Михайло Гончар додає, що на вартість впливають російські атаки на портову інфраструктуру, які ускладнюють логістику імпорту.

Підсумок: український паливний ринок перебуває у стані нестабільної рівноваги. Ціни визначаються не стільки попитом, скільки зовнішніми чинниками — імпортною залежністю, світовими котируваннями та безпековими ризиками. Державні механізми на кшталт «паливного кешбеку» (який діяв з 20 березня до 31 травня та охопив 2,3 млн людей) виявилися тимчасовим рішенням. Експерти сходяться на тому, що системна відповідь потребує перегляду податкової складової та розвитку власної переробки, а не лише антикризових доплат.