Ціни на пальне 4 серпня: що стоїть за подорожчанням і чи чекати дефіциту

Попри те, що пальне в Україні дорожчає повільніше, ніж на світових ринках, тиск на ціни залишається значним. За даними Антимонопольного комітету, з 26 лютого до 31 березня імпортний дизель подорожчав на 58%, а бензин — на 86%. Водночас на українських АЗС бензин зріс лише на 16%, а дизель — на 39%. Голова АМКУ Павло Кириленко наголошує, що монопольних змов на ринку не зафіксовано, а головною причиною зростання цін є зупинка найбільшого нафтопереробного заводу країни, через що понад 85% світлих нафтопродуктів тепер залежать від імпорту.

Окремим фактором є логістика: російські атаки на портову інфраструктуру ускладнюють постачання, а зростання вартості перевезень і зменшення запасів підсилюють собівартість. Директор консалтингової групи А-95 Сергій Куюн запевняє: дефіциту дизеля на ринку немає, обсяги постачання у березні відповідали рівню минулого року. Водночас експерти звертають увагу на психологічний чинник — спекулятивні коливання на нафтовому ринку вже вплинули на ціни газу в Європі, що ускладнює підготовку до опалювального сезону.

Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко зауважує, що українські мережі працюють із вищою маржею, ніж європейські трейдери, але регулятори не поспішають втручатися. Він також критикує програму «паливного кешбеку», яка діяла з 20 березня до 31 травня і охопила 2,3 млн українців, називаючи її популістичним заходом. Натомість державі варто зосередитися на податковій складовій вартості пального, яка перебуває в її прямій компетенції.

Підсумовуючи: поточне подорожчання — це поєднання зовнішніх цінових шоків, внутрішніх структурних проблем та очікувань учасників ринку. Реального дефіциту пального немає, але ціни продовжуватимуть залежати від ситуації на Близькому Сході, стану портової інфраструктури та рішень уряду щодо регулювання ринку.