Ціни на пальне: що стоїть за стабільністю та що очікувати далі

Минулої доби вартість пального у великих мережах не змінилася. Найдорожчі пропозиції традиційно фіксують Okko, WOG та Socar, а найнижчі ціни — на станціях «БРСМ-Нафта» та «Укрнафта». Проте за зовнішньою стабільністю стоїть складна ситуація: після зупинки найбільшого нафтопереробного заводу понад 85% світлих нафтопродуктів в Україні залежать від імпорту.

Антимонопольний комітет, провівши аналіз ринку, не виявив ознак монопольних змов. За даними відомства, з 26 лютого до 31 березня імпортні ціни на дизель зросли на 58%, тоді як на АЗС — лише на 39%. Бензин подорожчав на 16%. Голова АМКУ Павло Кириленко пояснює це об'єктивними чинниками: подорожчанням на європейських хабах, ускладненням логістики через атаки на порти та зростанням собівартості.

Експерти закликають не очікувати дефіциту. Директор консалтингової групи А-95 Сергій Куюн запевняє: обсяги постачання зберігаються на рівні минулого року, а панічні настрої не мають підґрунтя. Водночас президент асоціації «Газові трейдери України» Андрій Мизовець звертає увагу на ланцюговий ефект: спекуляції на нафтовому ринку вже підвищили ціни на газ у Європі, що ускладнює підготовку до опалювального сезону.

Окремо експерти критикують адміністративні заходи. Програма «паливного кешбеку», яка діяла з 20 березня до 31 травня та охопила 2,3 млн українців, на думку фахівців, не вирішує системних проблем. Натомість вони радять уряду зосередитися на податковій складовій вартості пального. Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко додає: вітчизняні мережі працюють із вищою маржею, ніж європейські конкуренти, а регуляторні дії поступово витісняють дрібних гравців.

Підсумок: найближчим часом ціни на пальне залишатимуться залежними від світової кон'юнктури та безпекової ситуації. Дефіциту ресурсів не прогнозують, однак психологічний чинник і логістичні ризики можуть періодично штовхати ціни вгору.