Ціни на пальне стабільні, але ринок тримається на імпорті: що це означає

Ринок пального в Україні увійшов у фазу цінової паузи. Найбільші мережі — ОККО, WOG та Socar — тримають найдорожчі цінники, тоді як БРСМ-Нафта й Укрнафта традиційно пропонують нижчі ціни. Проте за зовнішньою стабільністю криється структурна проблема: після зупинки найбільшого вітчизняного НПЗ понад 85% світлих нафтопродуктів залежать від імпорту, що робить український ринок чутливим до коливань на європейських біржах.

За даними Антимонопольного комітету, з 26 лютого до 31 березня світові ціни на дизель зросли на 86%, імпортне пальне подорожчало на 58%, тоді як роздрібні ціни на АЗС піднялися лише на 39%. Це означає, що мережі частково стримували зростання, поглинаючи різницю у маржі. Голова АМКУ Павло Кириленко наголошує, що підстав говорити про монопольну змову немає — подорожчання пояснюється об'єктивними чинниками: зростанням вартості закупівлі, логістичними витратами та ускладненням портової інфраструктури через російські атаки.

Експерти вказують і на інші фактори. Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко зауважує, що українські АЗС працюють із вищою маржею, ніж європейські трейдери, а регуляторні рішення поступово витісняють дрібних гравців. Своєю чергою президент асоціації «Газові трейдери України» Андрій Мизовець звертає увагу на ланцюговий ефект: спекулятивні коливання на нафтовому ринку підштовхнули ціни на газ у Європі, що ускладнює підготовку до опалювального сезону. Він радить уряду зосередитися на податковій складовій вартості пального, а не на тимчасових заходах на кшталт кешбеку, який діяв із 20 березня до 31 травня і охопив 2,3 млн українців.

Директор консалтингової групи А-95 Сергій Куюн запевняє: дефіциту дизеля на ринку немає, обсяги постачання тримаються на рівні минулого року. А експерт Михайло Гончар пояснює, що основна причина подорожчання — зростання цін на європейському ринку, звідки Україна імпортує більшість пального, а також ускладнення логістики через удари по портах.

Підсумок: ціни на пальне в Україні стабілізувалися лише тимчасово. Довготривала залежність від імпорту та зовнішніх цінових коливань залишає простір для нових стрибків, а внутрішні механізми стримування — переважно адміністративні, а не ринкові.