Токсичне повітря і забруднена вода: які хвороби можуть загрожувати українцям після війни

Щоденні удари по українських містах і селах супроводжуються масштабними пожежами, які викидають у повітря тисячі тонн токсичних речовин. В Україні вже зафіксовано тисячі випадків екоциду — цілеспрямованого нищення екосистем, отруєння води й повітря. Ідеться не лише про руйнування будівель, а й про довготривалий вплив на здоров'я людей, який проявляється не одразу.

Поблизу дитячого майданчика у спальному районі Києва фахівчиня Центру контролю і профілактики хвороб Лідія Тимошенко разом із колегою розгортає обладнання для забору проб повітря. «Вимірюємо вміст формальдегіду, оксидів азоту, вуглецю і сірки. Це у нас такий пробовідбірник: він має спеціальний насос, через який прокачується повітря, а спеціальний фільтр ловить пил, водночас поглиначі визначають рівень формальдегіду», — пояснює вона. За п'ять годин до вимірювань у місті стався черговий «приліт», і токсичний дим вітер гнав саме в цей бік. Експерти відбирають і проби ґрунту біля лавок та на місцях, де граються діти: землю досліджуватимуть на нафтопродукти, хлориди та важкі метали — свинець, кадмій, мідь і цинк. Під час вимірювань концентрація пилу виявилася в межах норми завдяки вітряній погоді та великій кількості дерев, однак формальдегід у повітрі був присутній. «Раніше формальдегід міг взагалі не виявлятися. Він має властивість поступово накопичуватися в організмі, що загрожує розвитком проблем із дихальною системою та подразненням очей. Це небезпечна речовина», — зазначає Тимошенко.

Найбільшу небезпеку становить невидимий дрібнодисперсний пил, який утворюється з викришеного бетону, дахових покриттів та інших продуктів горіння. Він здатен проникати глибоко в дихальну систему й навіть у кровотік. Пульмонологиня Світлана Гук пояснює, що великі частки пилу й сажі осідають на верхніх дихальних шляхах і легко виводяться, тоді як мікроскопічні частинки поводяться інакше. «Повітря на вигляд може бути доволі прозорим і без запаху, але ці частинки міститимуться у ньому. Вони підступним чином проникають у найвіддаленіші ділянки бронхів, потрапляють в альвеоли і навіть у кров. Саме з цією властивістю пов'язують зростання кількості судинних захворювань, навіть інфарктів та інсультів у людей, які зазнають тривалого впливу такого пилу», — застерігає керівниця Центру респіраторної медицини та алергології клінічної лікарні «Феофанія» Світлана Гук.

Окрема проблема — забруднення ґрунту й води в місцях, де горіла військова техніка. Бойовий медик добровольчого батальйону «Госпітальєри» Руслан Мелешко відбирав проби землі на лінії фронту: після влучання КАБів на Запоріжжі, з місця горіння танка в Кураховому на Донеччині та з деокупованої Київщини. «Основне забруднення йде не стільки від вибухових речовин чи дії ракет та авіабомб, скільки з тих місць, де горіла техніка. Найбільше засмічення ґрунтів важкими металами відбувається саме там, де були підбиті танки або згоріла інша техніка. Це загальний метал, який горить: там є мікросхеми, різні номенклатури металів, акумулятори зі свинцем і цинком. Усе це потрапляє в нашу землю», — застерігає він. Найвища концентрація важких металів зосереджена безпосередньо під точкою горіння, а згодом отруйні речовини просочуються в ґрунтові води.

Як це впливає на людей, видно на прикладі деокупованих сіл. Лариса Пихно розповідає про село Велика Дорога на Чернігівщині, де окупанти з першого дня захоплення розташовували техніку просто у дворах і на городах місцевих жителів. Під час одного з боїв там вщент згоріло близько трьох десятків одиниць ворожої бронетехніки. «У перший день мама нарахувала понад 500 танків. Пожеж було дуже багато», — згадує пані Лариса. За кілька років після деокупації в селі почали масово помирати люди, переважно від раку легень. «Через два будинки праворуч помер молодий чоловік, у нього лишилися малі діти — просто так помер від раку легень. Навпроти нас медсестра Зіна, яка робила уколи по всьому селу, теж померла від раку легень. Такі молоді… І так почали люди помирати просто від раку», — ділиться вона. Її 63-річна мати Надія померла раптово, а тест на генетичну онкосхильність, який жінка зробила згодом, показав відсутність спадкового раку.

Запорізький онколог Олексій Ковальов радить прогнозувати наслідки для України на основі досвіду країн, де точилися інтенсивні війни. У В'єтнамі, Іраку, Афганістані, Сирії та на Балканах спостерігався сплеск захворюваності на рак легень, печінки, підшлункової залози та меланому, а захворюваність на рак шийки матки в повоєнному В'єтнамі зросла на 360%. «На початку XX століття рак легень був надзвичайно рідкісною хворобою — в усьому світі було відомо лише про 300 випадків. А після Першої світової війни захворюваність зросла в тисячі разів. Після Другої світової вона знову стрімко пішла вгору. Для України рак легень — це велика проблема. В північних районах Іраку, які найбільше постраждали від авіаційних і ракетних ударів, через 5–10 років розпочалося різке зростання захворюваності на рак молочної залози», — наголошує завідувач кафедри онкології та онкохірургії Запорізького державного медико-фармацевтичного університету Олексій Ковальов.

Щоб зменшити ризики, фахівці радять завжди мати з собою медичний респіратор із клапаном, який захищає від дрібного пилу, стежити за показниками якості повітря в мобільних застосунках і не виходити на вулицю за високого рівня забруднення, зачиняти вікна під час задимлення та регулярно робити вологе прибирання. Якщо людина опинилася біля епіцентру вибуху, залишати будівлю потрібно проти вітру, щоб не рухатися разом із токсичною хмарою. Лікарі наголошують: поєднання постійного стресу, безсонних ночей і забрудненого довкілля створює ефект «бомби уповільненої дії», а зменшити його допоможуть регулярні онкоскринінги, відмова від тютюну й алкоголю та здорові звички в дітей.

Отже, наслідки війни для довкілля — це не абстрактна екологічна проблема, а цілком конкретний ризик для здоров'я мільйонів людей. Забруднене повітря, ґрунт і вода діятимуть роками після завершення бойових дій, тож моніторинг довкілля, профілактика та рання діагностика захворювань стають частиною національної безпеки.