Тіньова економіка України: нові рекорди втрат бюджету

Аналіз тіньових схем, проведений на основі даних 2025 року, показує, що головною проблемою для бюджету другий рік поспіль залишаються нелегальні виплати зарплат. За оцінками експертів та економетричних моделей, повністю неофіційні доходи працівників сягнули 246 млрд грн, а недоотримані податки разом із ЄСВ — 127,5 млрд грн. Окремо дослідники виявили потенційно незадекларовані доходи самозайнятих осіб на суму близько 77 млрд грн.

Особливо показовою є ситуація в роздрібній торгівлі продуктами харчування. За даними податкової звітності, середня зарплата в цій сфері у 2025 році становила лише 7,6 тис. грн, тоді як у десяти найбільших мережах цей показник коливається від 26 до 45 тис. грн. Такий розрив свідчить про масштабне використання схем із доплатами в конвертах, а потенційні втрати бюджету лише в цій галузі оцінюються у 37,2 млрд грн.

Митний напрямок також демонструє значні аномалії. Порівняння української статистики з даними країн-партнерів виявило рекордні розбіжності в обсягах торгівлі: лише за 2025 рік вони сягнули 21,5 млрд доларів. Зокрема, імпорт автомобілів з чотирьох ключових країн становив 3,14 млрд доларів, тоді як ці ж країни зафіксували експорт до України на суму лише 1,8 млрд доларів. Ще більш показовою є ситуація з вітрогенераторами: Румунія та Нідерланди, за їхніми митними даними, взагалі не постачали це обладнання в Україну, хоча українська статистика фіксує імпорт майже на 550 млн доларів.

Окремим викликом є зловживання пільгами для міжнародних посилок. За сім місяців 2025 року вартість таких відправлень сягнула 136,3 млрд грн, з яких 42% не оподатковувалися ПДВ. Скасування цієї пільги, яку вимагають міжнародні партнери, могло б принести бюджету додатково щонайменше 10 млрд грн щорічно.

Позитивним трендом є значне скорочення офшорних схем та виведення прибутку за кордон — через валютні обмеження та нові стандарти податкової прозорості їхні обсяги впали до історичного мінімуму в 55–65 млрд грн. Також суттєво зменшилися зловживання з податковим кредитом ПДВ.

Експерти наголошують, що реальний прорив у детінізації можливий не через посилення податкового тиску, а через відновлення контролю держави над збиранням податків. Ключову роль тут мають відіграти завершення перезавантаження БЕБ, податкової та митної служб, а також підвищення якості адміністрування.