Справа Єгоренка: чому вирок не означає покарання

Вищий антикорупційний суд у квітні цього року визнав колишнього голову правління «Родовід Банку» Дмитра Єгоренка винним у службовому підробленні та пособництві у заволодінні понад 18 млн грн. Суд призначив йому 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, однак звільнив від відбування покарання через сплив строків давності — розслідування тривало близько 15 років.

За словами радниці Transparency International Ukraine, ця ситуація є системною проблемою українського правосуддя. Вона наголошує, що недосконалість кримінального процесуального законодавства дозволяє винним уникати реальної відповідальності, навіть коли суд встановив їхню провину. «Для суспільства важливий не лише сам вирок, а й розумний строк розгляду справи. Коли процес триває роками, виникає закономірне питання: чи буде взагалі фінал?» — зауважила експертка.

Аналізуючи хід розслідування, вона звертає увагу на кілька ключових недоліків. Справу протягом 14 років вели щонайменше три різні органи, а саме досудове розслідування щонайменше вісім разів зупиняли та відновлювали. Водночас розгляд справи у ВАКС тривав трохи більше двох років, що є прийнятним строком. Основна ж проблема виникла на ранніх етапах, коли система кримінальної юстиції не змогла належно пріоритизувати цю справу.

Суть звинувачень стосується подій 2009 року. Тоді Єгоренко підписав додаткову угоду з компанією «УкрГазЕнерго», пов'язаною з Дмитром Фірташем. Цей документ передбачав підвищення відсоткової ставки за депозитом із 9% до 48% річних, що збільшило виплати банку приблизно на півмільярда гривень. За даними слідства, саме ці дії завдали фінустанові збитків в особливо великих розмірах.

Експертка наголошує, що такі випадки підривають довіру суспільства до ефективності правосуддя у протидії корупції. «Назвати цей результат повністю ефективним складно. Правосуддя не обмежується встановленням вини, важливо, щоб рішення мало реальні наслідки», — підсумувала вона. Ситуація з Єгоренком демонструє нагальну потребу перегляду окремих норм процесуального законодавства, щоб запобігти подібним випадкам у майбутньому.