Смертність в Україні вчетверо перевищила народжуваність: що це означає

Статистика Мін'юсту за січень–червень засвідчила рекордний розрив між народжуваністю та смертністю: на одну новонароджену дитину припадає чотири смерті. Це один із найглибших провалів за час незалежності, який відображає не лише наслідки війни, а й тривалі демографічні тенденції.

Одним із чинників, що посилив негативну динаміку, експерти називають виїзд вагітних жінок за кордон. Через безпекові ризики багато родин свідомо обирають народжувати поза межами країни, і ці діти не потрапляють до офіційної української статистики. Це створює додатковий розрив між реальною ситуацією та цифрами всередині країни.

Водночас демографи наголошують: після завершення бойових дій слід очікувати сплеску народжуваності за рахунок так званого «відкладеного батьківства». Родини, які відтермінували народження дітей через війну, зможуть реалізувати свої плани в безпечніших умовах, що частково компенсує нинішній спад.

Показники залишаються критичними навіть без урахування воєнних втрат. Щороку в країні природно помирає близько 500 тисяч осіб, а народжується лише 180–220 тисяч. Президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник зауважив: сьогодні статистика фіксує лише 6 дітей на 10 жінок, тоді як для збереження чисельності населення на поточному рівні необхідно 22 дитини на 10 жінок.

Такий розрив означає, що навіть після війни Україна стикатиметься з довготривалим демографічним викликом. Відновлення народжуваності потребуватиме не лише безпекових гарантій, а й системної підтримки молодих сімей — житлом, роботою та соціальними програмами. Інакше позитивний ефект «відкладеного батьківства» може виявитися короткочасним.