Скорочення комендантської години не компенсує втрат економіки — економіст

За оцінкою економіста Олега Устенка, який у 2019–2024 роках працював радником президента України, через загрози безпеці підприємства не можуть повноцінно працювати близько третини робочого часу. В окремі дні бізнес взагалі не має змоги розпочати роботу через обстріли. Саме тому додаткова година, протягом якої люди можуть пересуватися містом, не здатна відшкодувати вимушені простої.

Механізм втрат економіст пояснив у ефірі 9 вересня. «Якщо підприємство не працює, менше виробимо валового внутрішнього продукту, на менший відсоток зросте наша економіка. Якщо економіка зростає на менший відсоток, відповідно менше коштів отримує державний бюджет», — зазначив він. Тобто йдеться про ланцюжок, який зрештою позначається на фінансовій спроможності держави, а отже — і на її можливостях фінансувати потреби громадян.

Підсумовуючи, Устенко назвав скорочення комендантської години позитивною зміною, проте наголосив, що її недостатньо для компенсації того, що нині переживають великі міста України, зокрема Київ і Харків.

Варто враховувати і безпековий бік питання. Раніше економіст Олексій Кущ критикував ідею скасування чи скорочення комендантської години, зауважуючи, що вільне пересування людей вулицями вночі може збільшити кількість жертв серед цивільних, адже саме ніч є періодом найактивніших ударів. Водночас прем'єр-міністр Сергій Корецький зазначав, що тривалі повітряні тривоги впливають на повсякденне життя українців, тож підхід до комендантської години переглянуть, а цивільним планують надавати оперативнішу інформацію про повітряні загрози.

Отже, дискусія про комендантську годину балансує між економічною доцільністю та безпекою людей. Для бізнесу та бюджету вирішальним залишається не стільки тривалість дозволеного часу пересування, скільки можливість підприємств стабільно працювати попри обстріли.