Скільки часу на сонці потрібно тілу: пояснення науковців

Питання оптимальної тривалості перебування на сонці турбує людство відтоді, як засмага стала модною на початку ХХ століття. Сучасна наука дає точніші відповіді, ніж можна було б очікувати: усе залежить від типу шкіри, географії та часу доби.

Помірне перебування на сонці сприяє синтезу вітаміну D, необхідного для кісток, м'язів та імунітету. Дослідження пов'язують достатній рівень цього вітаміну з нижчим ризиком діабету другого типу та деяких видів раку. Крім того, ультрафіолет стимулює вироблення оксиду азоту, що розширює судини, знижує тиск і зменшує ймовірність інфаркту чи інсульту. Сонячне світло також покращує настрій, сон і когнітивні функції: ранкові промені синього спектра підвищують рівень кортизолу, а серотонін допомагає почуватися спокійніше.

Проте надмірне перебування під прямими променями не збільшує вироблення вітаміну D, натомість підвищує ризик опіків, передчасного старіння шкіри та меланоми. У Великій Британії кількість нових випадків меланоми вперше перевищила 20 тисяч на рік, і, за даними Cancer Research, дев'ятьох із десяти випадків можна було уникнути. Зміна клімату посилює загрозу: у Скандинавії за останні два десятиліття щорічний приріст захворюваності на меланому становив понад 4% через довші періоди спеки.

Фахівці радять діяти за принципом «потроху й часто». Людям зі світлою шкірою достатньо кількох хвилин майже щодня з відкритими руками чи ногами, найкраще ближче до полудня, коли співвідношення корисного УФ-В до шкідливого УФ-А оптимальне. Людям із темнішою шкірою через вищий рівень меланіну потрібно більше часу — наприклад, у Великій Британії навесні та влітку це близько 25 хвилин. Взимку в північних регіонах УФ-В може бути недостатньо для синтезу вітаміну D, тож варто розглянути добавки, але не перевищувати 4000 МО на добу, щоб уникнути гіперкальціємії.

Особливо обережними слід бути людям із дуже світлою шкірою, родимками чи сімейною історією меланоми, а також тим, хто приймає імуносупресанти. Дітям і підліткам також важливо обмежувати сонячний вплив, адже стан шкіри в перші 20 років життя визначає майбутні ризики. Незалежно від типу шкіри, усім варто носити якісні сонцезахисні окуляри для захисту від катаракти.

Підсумок: найкраща стратегія — баланс. Короткі регулярні сеанси на відкритому повітрі, захист шкіри одягом після них і уникнення тривалого перебування під палючими променями в пікові години дадуть організму необхідне без зайвих ризиків.