Війна в Україні: ШІ прогнозує, коли Росія втратить здатність наступати

Аналіз, проведений штучним інтелектом, свідчить: осінь 2026 року стане періодом, коли наслідки війни для росіян відчуються найгостріше. Експерти виокремлюють чотири ключові чинники тиску: зростання військових видатків, що спричиняє дефіцит бюджету та подорожчання товарів і ліків; удари по нафтопереробних заводах, які провокують локальний дефіцит пального; збої в роботі інфраструктури через інтенсивну роботу систем радіоелектронної боротьби, що призводить до відключень мобільного інтернету та навігації; а також зростаюча психологічна та соціальна напруга.

За оцінками ШІ, здатність Росії продовжувати війну визначається наявністю трьох критичних ресурсів: військової техніки, економіки та людського потенціалу. Більшість західних аналітиків сходяться на тому, що запаси радянського озброєння та економічні резерви наблизяться до критичної межі у 2026–2027 роках. Проте це не означатиме миттєвого припинення бойових дій.

Ключовий висновок полягає в тому, що Росія не втратить здатність воювати одномоментно. Однак до кінця 2026-го — початку 2027 року вона може втратити спроможність проводити активні наступальні операції широкого масштабу. У цей період війна з високою ймовірністю трансформується у низькоінтенсивний конфлікт на виснаження або перейде у фазу вимушених переговорів через неможливість поповнювати втрати в техніці.

Щодо питання ударів по Москві та Санкт-Петербургу, ШІ зазначає, що вони мають значний психологічний та військовий ефект, але самі по собі не здатні зупинити війну. Зупинити агресію може лише комплекс факторів, зокрема удари по енергетиці, логістиці та оборонно-промисловому комплексу, що призведе до паралізації економіки та унеможливить постачання армії. Історична статистика також свідчить: конфлікти, що тривають понад два роки, у середньому розтягуються на 4–7 років, поки одна зі сторін не вичерпає ресурси або не зміняться зовнішні умови.

Підсумовуючи, можна сказати: попри те, що точна дата завершення війни залишається невизначеною, аналіз вказує на поступове виснаження російського потенціалу протягом наступних двох років. Це створює підґрунтя для переходу конфлікту в іншу фазу, але не гарантує швидкого миру.