Що означає для України наплив 400–450 тисяч мігрантів щороку

Війна загострила кадрову кризу в Україні до рівня, коли навіть повернення довоєнної економіки потребує мільйонів додаткових рук. За оцінками економіста Олега Пендзина, для відновлення хоча б індустріального виробництва рівня 2021 року країні бракує близько 5 мільйонів працездатних людей. Для порівняння: до активної фази війни в Україні налічувалося 18 мільйонів працездатних громадян, тепер їх лишилося 12,5–13 мільйонів.

Бізнес уже формує запит на залучення іноземної робочої сили, і головним джерелом, імовірно, стануть країни з нижчим, ніж в Україні, рівнем оплати праці — Пакистан, Бангладеш, інші держави Південно-Східної Азії. За словами експерта, ці регіони перенаселені, там бракує їжі та житла, тож можна очікувати прибуття великої кількості вихідців з Індії. Пендзин прогнозує, що сумарно йтиметься про 400–450 тисяч осіб на рік.

Найбільший попит у найближчі роки буде на професії з високою часткою ручної праці та невисокими кваліфікаційними вимогами. Економіст водночас зауважує, що в Україні надто багато фахівців із вищою освітою, тоді як бракує саме робітничих кадрів.

Ситуація на ринку праці вже зараз напружена: 78% роботодавців фіксують нестачу персоналу, а 68% очікують подальшого погіршення впродовж наступного року. Найгостріший дефіцит — серед робітничих спеціальностей. У Мінекономіки підрахували: щоб ВВП щороку зростав на 7%, упродовж десяти років потрібно залучити 4,5 мільйона додаткових працівників.

Таким чином, масова міграція з бідних азійських країн виглядає не як гіпотетичний сценарій, а як один із реалістичних шляхів закриття кадрової прірви. Питання лише в тому, наскільки швидко Україна зможе адаптувати інфраструктуру, соціальні служби та ринок житла до такого напливу людей.