Саміт ШОС без України: чому Путін відповідає на тиск ескалацією

Докторка політичних наук, завідувачка відділу нових викликів НІСД Олена Борділовська проаналізувала підсумки саміту Шанхайської організації співпраці для Москви. За її словами, Путін мав найбільше двосторонніх зустрічей серед учасників — дев'ять, але жодна з них не розвивалася за сценарієм Кремля. Китайський лідер Сі Цзіньпін закликав активізувати мирні зусилля, Індія вкотре наголосила на неприйнятності війни, а лідери Казахстану та Туреччини порушували питання продовольчої безпеки та атак на цивільні судна.

Показовою експертка вважає реакцію Москви на дипломатичний тиск. Уже в ніч після переговорів із Нарендрою Моді Росія завдала масованого удару по Києву балістикою, під час якого загинув громадянин Індії зі штату Гуджарат — батьківщини індійського прем'єра. Борділовська називає це збігом, але звертає увагу на закономірність: що активніше партнери тиснуть на Путіна, то агресивнішими стають його публічні заяви та дії.

Підсумкова декларація саміту взагалі не згадала російсько-українську війну, хоча окремо засудила конфлікт за участю Ірану. Для Кремля це стало сигналом, що навіть на майданчику, який Москва давно намагається використати для просування своїх інтересів, спільної підтримки її війни немає. Водночас, зауважує експертка, країни Центральної Азії не готові повністю відмовитися від співпраці з Росією через енергетичну та логістичну залежність — показово, що Ігри кочовиків 2028 року вирішили провести в Казані.

На думку Борділовської, лише заяв для зміни поведінки Москви недостатньо. Перші практичні кроки вже робить Казахстан, який обмежує постачання бензину до Росії та переглядає візові правила. Саме такі дії, а не заклики до миру, здатні створити для Кремля відчутні наслідки. Поки ж Путін демонструє, що про жодні мирні переговори не йдеться, і відповідає на дипломатичний тиск демонстративним посиленням ударів по українських містах.