Розвідки Європи: Росія може атакувати НАТО за місяці, а не роки

Глава чеської Служби безпеки та інформації Міхал Куделка не виключає, що Москва вдасться до обмеженої військової операції або провокації під чужим прапором на території НАТО. За його словами, це питання «місяців, а не років». Серед можливих сценаріїв він називає обмежене вторгнення, провокації під фальшивим прапором і масштабну кампанію впливу. Водночас Куделка зауважив, що низка держав та їхні служби працюють над тим, аби такого розвитку подій не допустити.

Обережнішу оцінку дав керівник Служби державної безпеки Латвії Нормундс Межвієц. Він зазначив, що ознак неминучого нападу наразі не видно, і питання залишається відкритим: чи йдеться про прямі й конкретні плани, чи лише про загальну лінію на посіювання страху та невизначеності в західному суспільстві. Водночас Межвієц звернув увагу на зміну характеру російської диверсійної діяльності: за його словами, Москва поступово відходить від поодиноких хаотичних підпалів, розрахованих переважно на паніку, і переходить до операцій проти конкретних об'єктів, пов'язаних із західною допомогою Україні.

Керівник військової розвідки та служби безпеки Швеції Томас Нільссон не бачить ознак реальної готовності Москви до переговорів про припинення війни проти України. Важливим сигналом він назвав нещодавній інцидент із безпілотником із вибухівкою в аеропорту Лейпцига, який німецька влада пов'язує з Росією. На думку Нільссона, Москва може переслідувати одразу кілька цілей: послабити підтримку України, поглибити розбіжності всередині НАТО та посилити страх серед європейського населення.

Попри різницю в оцінці безпосередньої загрози нападу, всі троє керівників спецслужб погоджуються щодо іншої тенденції: російська кампанія диверсій у Європі найближчими місяцями, найімовірніше, лише посилюватиметься. Це вписується в ширший контекст заяв європейських політиків. Зокрема, 17 вересня польський прем'єр Дональд Туск говорив про можливу підготовку РФ до гібридних атак із застосуванням безпілотників і ракет проти держав НАТО, а 18 вересня міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс повідомив, що литовська розвідка отримала дані про підготовку Росією гібридної операції проти країн, які підтримують Україну.

Для європейців це означає, що безпека перестає бути абстрактною темою зовнішньої політики. Диверсії проти об'єктів, пов'язаних із допомогою Україні, удари по інфраструктурі та кампанії впливу можуть відчуватися безпосередньо — від перебоїв у роботі транспортних вузлів до зростання цін і напруги в суспільстві. Для України ж посилення тиску на її союзників є спробою підірвати саме ту підтримку, від якої залежить її спроможність чинити опір.

Підсумок: європейські розвідки не дають єдиного прогнозу щодо прямого нападу на НАТО, але фіксують спільну тенденцію — диверсійна активність Росії зростатиме, а її цілі дедалі точніше збігатимуться з інтересами підтримки України.