Удари по портах змінили російський зерновий експорт: головним покупцем став Іран
Через зупинку перевалочних потужностей у Новоросійську Росія втрачає звичні ринки збуту зерна. Для України це означає слабшого конкурента на світових ринках, але водночас і нові ризики для власного експорту.
Росія в першому кварталі поточного сільськогосподарського року (липень–вересень) скоротить експорт зерна приблизно в 1,6 раза — до близько 8,5 млн тонн проти 14 млн тонн роком раніше. Про це заявив генеральний директор російської аналітичної компанії «ПроЗерно» Володимир Петриченко. За його словами, причиною стала зупинка низки ключових перевалочних потужностей, насамперед у Новоросійську.
Ще помітнішою є зміна структури покупців. Петриченко описав її як «перебудову, буквально перевертання з ніг на голову»: провідним покупцем російського зерна став Іран, який забирає переважно кукурудзу та значну частину ячменю, тоді як пшениці бере небагато. «Тому для нашого основного товару, пшениці, виникає велика проблема», — сказав експерт. Туреччина, яка традиційно була серед лідерів, тепер займає лише 2% у російському експорті й опустилася на 16-те місце.
Частки розподілилися так: Іран — 17,2% з початку сільгоспрояку, Єгипет — 15,4%, Азербайджан — 6%. Постачання пшениці за липень–вересень прогнозують на рівні 4,8 млн тонн проти 10,6 млн тонн роком раніше, кукурудзи — 0,6 млн тонн проти 0,8 млн тонн, ячменю — 0,8 млн тонн проти 1,9 млн тонн.
Для України ця ситуація має подвійний ефект. З одного боку, послаблення російського експорту зменшує тиск на світові ціни й відкриває додаткові ніші для українського зерна, особливо на ринках Північної Африки та Близького Сходу. З іншого — обидві країни користуються тією самою акваторією Чорного моря, тож нестабільність судноплавства і ризики для портової інфраструктури однаковою мірою стосуються й українських терміналів. До того ж частина покупців, які раніше орієнтувалися на російське зерно, може перерозподілити закупівлі на користь України лише за умови стабільних поставок.
На весь 2026/27 сільгосп рік Петриченко оцінює експортний потенціал Росії в 59 млн тонн. Водночас без відновлення повноцінної роботи портів Азово-Чорноморського басейну, за його словами, максимум становитиме 39 млн тонн — це песимістичний сценарій. Оптимістичний — близько 45 млн тонн, але лише за умови, що з нового року експорт Чорним морем відновиться. Урожай зерна в Росії цього року, за прогнозом, може становити 134,8 млн тонн, зокрема 88,1 млн тонн пшениці, проти 141,2 млн тонн і 91,1 млн тонн пшениці роком раніше.
Підсумок: скорочення російського експорту — це шанс для українських аграріїв, але скористатися ним вдасться лише за стабільної роботи власних портів і безпеки судноплавства. Без цього виграш від проблем конкурента залишиться потенційним, а не реальним.
