Супутникова мережа РФ може дати ворогу онлайн-керування дронами: що це змінює

Про це в етері «КИЇВ24» заявив ІТ-фахівець і експерт із супутникового зв'язку, кібербезпеки та мережевих технологій Володимир Степанець. За його словами, противник передусім зможе скоротити відставання у зв'язку для повітряних, морських і наземних безпілотників. Крім того, стабільний супутниковий інтернет здатен поліпшити комунікацію та керованість російських підрозділів на фронті, а в разі масштабування таких систем Україна відчуватиме їхній вплив значно сильніше.

Ключова відмінність від нинішньої тактики полягає в тому, що ударні дрони можуть вести наживо, орієнтуючись на картинку з камери, а не на заздалегідь визначені координати. Це дає змогу оперативно реагувати на цивільний транспорт або рух людей навіть у відносно безпечних містах, віддалених від лінії фронту. Для жителів тилових регіонів це означає, що саме поняття «безпечного тилу» розмивається: небезпека дедалі менше прив'язана до географії й дедалі більше — до наявності в ворога стабільного каналу зв'язку.

Водночас варто враховувати технічні обмеження самої системи. Частина супутників другого запуску «Рассвет» не змогла вийти на цільову висоту 800 кілометрів, а два апарати вже почали падати в атмосферу. Це означає, що мережа поки не працює як задумано, і питання в тому, наскільки швидко її вдасться довести до робочого стану.

Ситуація набуває додаткової ваги на тлі змін у російській тактиці. Від серпня Росія помітно скоротила застосування балістичних ракет проти України, натомість активніше використовує реактивні безпілотники. За оцінками журналістів, це може свідчити про накопичення ракет для ударів по українській енергетичній інфраструктурі взимку. За такого сценарію особливого значення набуває брак ракет-перехоплювачів для систем ППО Patriot, потрібних для протидії балістичним цілям.

Підсумок: поява в росіян стабільного супутникового каналу для дронів і ракет — це не лише фронтова, а й тилова проблема, яка посилюється на тлі підготовки до зимових ударів. Проте технічні невдачі «Рассвет» і нестача перехоплювачів в України показують, що вирішальним буде не сам факт технології, а швидкість, з якою кожна зі сторін зможе її розгорнути або проти неї захиститися.