Росія таємно допомагає Ірану створювати надзвукові ракети: що відомо

Секретна програма під кодовою назвою C430L стартувала 2023 року і тривала щонайменше до 2026-го. Її організували російський державний експортер озброєнь «Рособоронекспорт» і НВО машинобудування. Основне завдання — допомогти Ірану створити прямоточний повітряно-реактивний двигун, який дозволяє ракеті підтримувати швидкість, що в кілька разів перевищує швидкість звуку.

За оцінками експертів, таку технологію майже напевно використають для протикорабельних ракет і ракет для ураження наземних цілей. Висока швидкість разом із польотом на малій висоті суттєво скорочує час, необхідний системам ППО для виявлення та перехоплення цілі. Це потенційно створює загрозу для американських авіаносців та інших військових кораблів у регіоні.

Іран уже створив і випробував систему з прямоточним двигуном, однак доказів того, що готова надзвукова ракета надійшла на озброєння, немає. Журналісти виявили програму завдяки витокам російського листування, даними про поїздки представників оборонної галузі та військовим патентам.

Російські інженери аналізували результати іранських випробувань. Зокрема, їх цікавило, чи продовжував працювати двигун після припинення передачі телеметрії менш ніж за хвилину після старту. У квітні 2025 року «Рособоронекспорт» запропонував відправити до Ірану близько двох десятків фахівців для технічних консультацій.

Серед російських спеціалістів, залучених до програми, — Олександр Дергачов, Олександр Чебаков, Юрій Прохорчук і Владислав Кузьмичов. Чебаков тричі відвідував Тегеран у 2023 році та є співавтором патентів на прямоточні двигуни. Прохорчук керував підрозділом аеродинаміки та балістики НВО машинобудування. Кузьмичов, який очолював департамент оборонних технологій «Рособоронекспорту», вів переговори щодо контракту.

Експерт з іранських ракет Фабіан Гінц зазначає: передача такої технології не обмежується кресленнями чи деталями. Особливо цінним є досвід інженерів, які можуть допомагати вирішувати технічні проблеми. Колишній аналітик ЦРУ Джим Ламсон вважає, що ця допомога може стати одним із найважливіших напрямів військово-технічної підтримки Ірану з боку Москви за останні роки. Опанування технології також дозволить Тегерану створювати нові види озброєння та зменшити залежність від іноземних постачальників.

Співпраця тривала й у 2026 році: у червні сторони обговорювали окремі елементи наступного етапу програми. Чи розпочався він фактично, наразі невідомо. Кремль, «Рособоронекспорт» і НВО машинобудування не відповіли на запити журналістів, іранський уряд також не надав коментаря.