ООН: Росія експортує репресії за кордон — що це означає для українців і світу

Після початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія стала однією з найбільш активних держав у сфері транснаціональних репресій. Про це йдеться в новій доповіді спеціальної доповідачки ООН щодо ситуації з правами людини в РФ Маріани Кацарової, яку вона представила Раді ООН з прав людини. Документ під назвою «Ніде не безпечно: експорт царства страху за межі кордонів» спирається на майже 400 задокументованих випадків переслідування.

За оцінкою Кацарової, йдеться не про окремі епізоди, а про продовження тієї самої державної системи репресій, яку вона раніше фіксувала всередині Росії. «Росія експортує це царство страху», — заявила вона в Раді ООН. Серед описаних у доповіді методів — адміністративний і судовий тиск, використання банківських та цифрових систем, міжнародні розшукові механізми, а також напади, отруєння й замахи. Окремо згадується залучення посередників, що ускладнює встановлення безпосередньої причетності російської держави до конкретних операцій.

Особливу увагу приділено спробам переслідувати людей через російські судові рішення та запити про екстрадицію. За даними доповіді, кількість заочних вироків у Росії зросла з чотирьох у 2022 році до 157 у 2025 році. Кацарова закликала інші держави ретельно перевіряти такі запити, адже повернення людини до Росії, за її оцінкою, може нести ризик катувань або смерті. Для країн, які приймають російських опозиціонерів, журналістів і правозахисників, це означає необхідність посилювати правові запобіжники та процедури оцінки ризиків.

Масштаб явища ілюструє й хвиля еміграції: після 2022 року з Росії виїхали, за оцінкою доповідачки, від 650 тис. до 900 тис. людей. Значна частина з них залишила країну через політичні переслідування, незгоду з війною або небажання брати в ній участь. Водночас, за даними доповіді, Росія посідає третє місце серед десяти держав, на які припадає понад 70% задокументованих випадків фізичного насильства в межах транснаціональних репресій за останнє десятиліття.

Кацарова закликала розробити юридично обов'язкову міжнародну конвенцію щодо транснаціональних репресій, яка визначила б обов'язки держав, що приймають переслідуваних осіб, і механізми захисту потенційних жертв. Варто враховувати статус документа: доповідачка працює за мандатом Ради ООН з прав людини й не виступає від імені всієї Організації Об'єднаних Націй, а її висновки є результатом роботи незалежної експертки. Російська дипломатична місія в Женеві не надала негайної відповіді на запит щодо доповіді.

Для України та країн, які дали прихисток українцям і російським критикам Кремля, ці висновки мають практичне значення. Вони підштовхують до перегляду процедур надання притулку, посилення захисту персональних даних і обережнішого підходу до будь-яких запитів, що надходять із Росії. Питання перестає бути суто правозахисним — воно стає складовою безпеки самих приймаючих держав.