Росія виводить на експорт зброю, випробувану в Україні: що це змінює

Про це йдеться в аналітичному огляді старшого наукового співробітника Інституту Хадсона Джана Касапоглу. На його думку, Москва перетворює свій промисловий і оперативний досвід, здобутий в Україні, на конкурентний експортний портфель. Ідеться насамперед про масове виробництво дешевих боєприпасів, гібридів крилатих ракет і безпілотників, а також про тактику насичення, коли по цілі запускають комбіновані ударні пакети.

Частину цих зразків Росія показала на міжнародному авіасалоні El Alamein International Airshow 2026 у Єгипті, який тривав 8–10 вересня. Серед представленого — експортна версія гібрида крилатої ракети та дрона «Бандероль», відома як баражувальний боєприпас Dan-T. Апарат із турбореактивним двигуном важить 272 кг, долає близько 450 км і може запускатися з безпілотників літакового типу або з пілотованих гвинтокрилих машин, передусім модифікацій Мі-28. Виробляє «Бандероль» АТ «Кронштадт», яке також випускає розвідувально-ударний безпілотник «Оріон».

За даними експерта, таємні випробування цієї системи почалися 2024 року, а перше документально підтверджене застосування проти України сталося навесні 2025-го — тоді українська розвідка відтворила гібрид за уламками. «Бандероль» нагадує зменшену крилату ракету Х-101: має розкладні крила та рішення для зниження радіолокаційної помітності. Її архітектура поєднує китайський турбореактивний двигун Swiwin, інерційну навігацію, електроніку американського, європейського та японського виробництва і російську антену «Комета-8». Швидкість сягає близько 595 км/год, дальність — приблизно 500 км, а осколково-фугасна бойова частина важить близько 113 кг. Вартість оцінюють у 50–150 тис. доларів, тоді як Х-101 коштує близько 2 млн доларів, а «Іскандер-К» — приблизно 1,5 млн.

До Єгипту Росія привезла й експортну версію безпілотника «Ланцет» — Lancet-E. Він має варіанти бойової частини близько 2,7 та 4,5 кг, а базова версія діє на оперативній дальності приблизно 40 км і містить чимало компонентів західного виробництва. Українські військові, зазначає Касапоглу, шукають способи перехоплення «Бандеролі», зокрема залучаючи продукцію групи дронових технологій Wild Hornets, яка спеціалізується на полюванні на «Шахеди».

Для України ці новини мають подвійний наслідок. По-перше, сам факт експорту означає, що Росія нарощує виробництво і шукає ринки збуту — а отже, масштаб випуску таких засобів навряд чи скоротиться. У липні йшлося про плани виготовляти 120 ракет «Бандероль» на місяць, хоча завод поки не вийшов на цей показник; у серпні ГУР оцінювало реальну спроможність у межах до 80 ракет на місяць. По-друге, поширення відносно дешевих гібридів і баражувальних боєприпасів серед інших країн змінює баланс сил у регіонах, де український досвід протиповітряної боротьби залишається майже унікальним.

Підсумок простий: зброя, обкатана на українських містах, стає експортним товаром. Це підвищує ставки для Києва і водночас робить український досвід перехоплення таких цілей цінним не лише для самої України, а й для її партнерів.