Річки України міліють: що означає рекордно низька вода і до чого готуватися далі

За словами доктора географічних наук, гідролога Віктора Вишневського, обміління річок не можна списати на одне посушливе літо. Науковці вже кілька десятиліть фіксують зменшення річкового стоку, і пов'язують його з глобальними кліматичними змінами. Механізм тут доволі простий: температура зростає, а разом із нею — випаровування, тоді як кількість опадів за останні сто років практично не змінилася. "Підвищення температури супроводжується підвищенням випаровування. А щодо кількості опадів, то за останні 100 років вона практично не змінилася. Це однозначно говорить про те, що водність річок зменшується, і такого слід очікувати в найближчі десятиліття", — пояснив він.

Конкретні цифри підтверджують цю тенденцію. У Чернівцях рівень води опустився більш ніж на 20 сантиметрів нижче за показники, які спостерігали понад століття. Рекордно низький рівень зафіксували й на Дністрі поблизу Заліщиків, де гідрологічні спостереження ведуть уже понад 140 років. Для людей це означає не лише зміну пейзажу: міліючі річки впливають на водопостачання, судноплавство, рибне господарство, роботу енергетики та якість води, яку споживають громади.

Проблема не обмежується Україною. Посуха охопила значну частину Європи, через що міліють такі великі річки, як Дунай, Рейн і По. Опади, які нині приносить в Україну циклон, можуть знизити пожежну небезпеку, проте швидко й суттєво підняти рівень води в річках вони не здатні. Отже, розраховувати на те, що ситуація виправиться сама собою найближчим часом, не варто.

Окрема тема — чи допоможе будівництво нових дамб і водосховищ. Вишневський не вважає цей шлях універсальним: українська річкова мережа вже значною мірою зарегульована — у країні понад тисяча водосховищ і близько 40 тисяч ставків. "У значній кількості випадків, особливо це стосується ставків, вони не використовуються десятиліттями, заросли очеретом і фактично слугують випаровувачами води", — зазначив гідролог. На деяких річках уже почали демонтувати непотрібні дамби, і теоретично це може дещо збільшити їхню водність. Водночас, за його словами, жодна окрема країна не здатна самостійно зупинити глобальні кліматичні процеси. "Я дуже боюся, що цей рік виявиться найтеплішим в історії людства. У Західній Європі такого літа ще не було", — констатував фахівець.

Ситуація на півдні та південному сході України виглядає особливо вразливою. Там фіксують ризики висихання річок, а дослідники припускають, що повне зникнення окремих водотоків може статися протягом наступних 50 років, якщо не вживати відповідних заходів. Керівниця напряму "Вода" Всесвітнього фонду природи WWF-Україна, кандидатка географічних наук Оксана Коноваленко наголосила, що цього літа сприятливі умови для збереження водних ресурсів склалися в центральних та північних регіонах країни, тоді як на півдні, навпаки, існує ризик посух, що потребує системних заходів для захисту річок.

Підсумок: обміління річок — це не сезонна аномалія, а довготривалий процес, який уже змінює умови життя в окремих регіонах. Ані рясні дощі, ані нові греблі не розв'яжуть проблему самі по собі. Ідеться про потребу системного підходу до управління водними ресурсами — від демонтажу зайвих споруд до захисту річок на півдні, де ризики найвищі.