Експерт назвав регіони, де взимку найбільший ризик залишитися без тепла

За оцінкою Омельченка, високий ризик залишитися без тепла існує для Херсона та інших прифронтових територій, зокрема Чернігівщини й Сумщини. Окремо експерт виділив Одеську область: регіон є енергодефіцитним, а обстріли теплової генерації та підстанцій, що з'єднують місцевих операторів систем розподілу із системним оператором, здатні спричинити там серйозні проблеми з теплом.

Найбільшу загрозу для теплозабезпечення поза фронтовими регіонами Омельченко вбачає в Києві — у зоні розташування ТЕЦ-4, ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, де сконцентровані житло та економіка. «І, безумовно, на мій погляд, найбільша загроза, крім фронтових регіонів, найбільша загроза з теплозабезпеченням буде в Києві, саме в зоні розташування економіки і житла ТЕЦ-4, ТЕЦ-5, ТЕЦ-6. Тому що на сьогодні замістити повноцінно ці потужності, якщо вони вибудуть з експлуатації, неможливо», — пояснив він.

Що це означає для людей. Теплопостачання — це не лише про температуру в квартирі. Від нього залежить робота лікарень, шкіл, дитсадків і підприємств, а отже — повсякденне життя цілих міст. Там, де централізоване опалення залежить від однієї станції або підстанції, наслідки можуть бути швидкими й масштабними. Оскільки ймовірність ударів по цих об'єктах зберігається, для міст із високою концентрацією теплової генерації критично важливі підготовка до аварійних сценаріїв і резервні рішення.

Варто враховувати й технічну специфіку. Раніше директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко зазначав, що цієї зими в Україні не планують застосовувати погодинні обмеження подачі тепла за принципом графіків відключення електроенергії, адже централізоване опалення працює за іншою технологією. Водночас він наголошував, що гарантувати забезпечення Херсона теплом узимку неможливо через постійні удари по Херсонській ТЕЦ.

Отже, ключове питання сезону — не графіки, а здатність системи витримати удари по генерації та мережах. Для прифронтових регіонів і Києва це означає потребу в заздалегідь продуманих планах на випадок аварій, а для мешканців — готовність до можливих перебоїв із теплом.