Реформа БЕБ: чому переатестація керівників — лише початок перезавантаження

74% керівників центрального апарату та територіальних управлінь БЕБ не підтвердили відповідність займаним посадам під час переатестації. Такий результат став найгучнішим етапом реформи відомства, але водночас породив нові запитання: якщо більшість керівництва виявилася професійно непридатною, чи вирішить це проблему системи загалом?

Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев визнає, що перезавантаження БЕБ рухається надто повільно. Він наголошує, що нове Бюро поки що не показує результатів, на які розраховували бізнес і держава, а детінізація економіки, за яку відповідає відомство, просувається вкрай повільно. Парламентарі вже розкритикували звіт керівництва БЕБ і планують заслухати новий звіт про впровадження рекомендацій через 2–3 тижні.

Політолог Віктор Бобіренко переконаний, що після таких провальних результатів перевірки керівництва логічним кроком має стати переатестація абсолютно всіх працівників Бюро. Адже саме детективи та слідчі ухвалюють рішення про відкриття кримінальних проваджень, проведення обшуків, вилучення майна та арешти рахунків, які нерідко блокують роботу бізнесу. Без оцінки їхньої професійної придатності говорити про завершене перезавантаження передчасно.

Окрема дискусія — аудит кримінальних проваджень, щодо яких бізнес заявляє про тиск. Бобіренко підтримує цю ідею, але закликає діяти зважено, щоб не «виплеснути немовля разом з водою». Адвокат Ростислав Кравець, своєю чергою, вважає переатестації профанацією, а головною проблемою називає відсутність належного прокурорського нагляду. На його думку, відновлення повноважень прокуратури могло б покращити правозастосування та захист прав громадян.

Питання викликає й ефективність Ради громадського контролю при БЕБ. Якщо понад дві третини керівників не пройшли перевірку, чому контрольний орган не сигналізував про проблеми раніше? Бобіренко вважає, що перезавантаження має торкнутися і Ради. Кравець висловлюється жорсткіше, називаючи такі ради такими, що лише «вставляють палки в колеса» правоохоронцям.

Показовим прикладом тиску на бізнес залишаються справи щодо авіакомпаній. БЕБ розслідує провадження щодо щонайменше п'яти перевізників через начебто несплату додаткових 15% податку з доходів нерезидентів за договорами лізингу. Слідчі без змін у законодавстві прирівнюють лізингові платежі до роялті, а повітряні судна трактують як «обладнання». Авіагалузь заявила про тиск і просить державу надати уніфіковані роз'яснення щодо оподаткування.

Результати переатестації керівного складу підтвердили системні кадрові проблеми БЕБ, але заміна управлінської ланки сама по собі не завершує реформу. Подальші кроки — перевірка всіх працівників, перегляд резонансних справ, посилення прокурорського нагляду та оновлення громадського контролю. Від того, наскільки ефективно вдасться усунути причини, через які бізнес роками говорив про замовні справи та необґрунтовані обшуки, залежатиме довіра до оновленого Бюро.