Реактивні дрони РФ: нова загроза на висоті 7 км і проблема для ППО

Аналітики Defense Express, вивчаючи удари російських дронів «Герань-4» та «Герань-5», дійшли висновку: ворог відмовився від типових для шахедів низьковисотних польотів. Тепер на маршовій ділянці ці апарати піднімаються на висоту понад п'ять кілометрів, а подекуди — до семи. Така поведінка робить їх більш схожими на крилаті ракети, ніж на звичайні гвинтові безпілотники.

Головна мета такого рішення — вивести цілі з зони ураження значної частини українських засобів ППО. Для боротьби з дронами на висоті сім кілометрів потрібні наземні зенітно-ракетні комплекси середньої та більшої дальності, зокрема «Бук», FrankenSAM під RIM-7, IRIS-T SLM. Однак застосування цих систем проти «Герані» є економічно невиправданим, а запаси зенітних ракет обмежені.

Єдиним економічно доцільним варіантом протидії залишаються винищувачі, особливо F-16, які можуть використовувати ракети APKWS. Навіть AIM-9 коштують більше, ніж сам безпілотник «Герань-4», і виробляються вони повільніше, ніж Росія нарощує випуск таких дронів.

Тенденція до зростання кількості реактивних БпЛА помітна вже кілька місяців. Речник Повітряних сил Юрій Ігнат повідомляв, що у липні Росія запустила по Україні у п'ять разів більше таких апаратів, ніж у червні. Їх складніше перехоплювати, тому українське керівництво приділяє особливу увагу розробці власних швидкісних перехоплювачів. На засіданні Ставки 3 вересня Володимир Зеленський наголосив на необхідності прискорити виробництво такої зброї; прототипи вже існують, триває їх доведення до бойового рівня.

Отже, зміна тактики російських військ змушує Україну шукати нові підходи до захисту неба. Питання не лише в наявності систем, а й у вартості перехоплення кожної цілі, що стає дедалі критичнішим в умовах тривалої війни.