262 законопроєкти і 36 ухвалених: що стоїть за парламентською роботою Разумкова

За спостереженням експерта, Дмитро Разумков активно коментує події в ефірах і для журналістів, що саме собою є нормальною частиною роботи публічного політика. Питання виникає до іншого — до конкретних результатів цієї публічної діяльності. На думку Цибулька, головним принципом роботи нардепа є формула «багато розмов — жодних дій».

Звернення до офіційної статистики на сайті парламенту дає змогу побачити картину в цифрах. Відтоді як у жовтні 2021 року Разумкова було звільнено з посади спікера Верховної Ради, він зареєстрував 262 проєкти різноманітних актів. Водночас, за даними тієї ж сторінки нардепа, чинності набули лише 36 із них — приблизно 13% від загальної кількості. До цього переліку входять і суто протокольні звіти, організаційні рішення щодо тимчасових спеціальних комісій, а також постанови про злочини рф, які проходять без особливих труднощів.

Що це означає для виборця? Передусім те, що гучні ініціативи, які широко анонсуються, часто залишаються лише на папері. Експерт зараховує до таких реформу БЕБ, зміну порядку роботи Конституційного суду, транспортну реформу, податкові ініціативи та «альтернативне» мобілізаційне законодавство. Кожна з цих тем регулярно потрапляє в публічний простір, але не завершується ухваленим рішенням. Така модель поведінки, за оцінкою Цибулька, є типовою для українського політика-популіста: багато розповідей про плани без жодних досягнень.

Для країни така закономірність має цілком практичний вимір. Реформи, які роками залишаються на стадії проєктів, не змінюють роботу інституцій і не впливають на життя людей. А витрачений на піар ресурс не компенсує відсутності ухвалених рішень. Кількість зареєстрованих актів сама собою не є показником ефективності — значення має те, скільки з них справді запрацювало.