Путін ламає незалежність Центробанку РФ: що це означає

Володимир Путін відмовився від багаторічної практики не втручатися в роботу Центробанку РФ. Протягом двох тижнів липня він двічі публічно висловився за пом'якшення умов кредитування, після чого регулятор Ельвіри Набіулліної знизив ключову ставку на 25 базисних пунктів — до 14%.

Рішення далося важко: у самому Центробанку точилися гострі дискусії. На додачу до сигналу з Кремля, на регулятора тиснули великий бізнес і державні банки, які попереджали про загрозу масових банкрутств восени через дорогі запозичення. Навіть міністр фінансів Антон Сілуанов, якого раніше вважали союзником Набіулліної, приєднався до вимог знизити ставку.

Усе це відбувається на тлі погіршення макроекономічних показників. Банк Росії підвищив прогноз інфляції до 6–7% на кінець року та знизив очікування зростання ВВП на 2026 рік до 0–1%. Політики проігнорували стрибок інфляційних очікувань населення, пояснюючи подорожчання пального тимчасовими факторами — зокрема, пошкодженням НПЗ українськими безпілотниками, які, на їхню думку, відновлять роботу до кінця року.

Експерти зазначають: після понад чотирьох років війни технократична незалежність Центробанку РФ фактично руйнується. Воєнна економіка перенапружена через величезні військові витрати та уповільнення зростання. Наступне випробування для монетарної політики РФ відбудеться на вересневому засіданні регулятора.