Повторне розмінування полів: чому це все одно потрібно робити

Проблема гуманітарного розмінування охоплює приблизно 80 тисяч квадратних кілометрів території України. Про це розповів заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Ігор Безкаравайний. Активна фаза цих робіт стартувала взимку 2023 року, і відтоді до продуктивного використання повернуто понад 40 тисяч квадратних кілометрів — ідеться про землі, щодо яких підтверджено безпечність або проведено розмінування з відповідними документами й сертифікатами. Фактично це близько половини територій, які Україна контролює та може очистити.

Окрема складність — повторне забруднення вже очищених земель. Воно виникає через нові бойові дії, зокрема через падіння ракет і безпілотників. Під час гуманітарного розмінування сільгоспполів передусім працюють із залишками війни 2022–2023 років. У 20-кілометровій зоні біля фронту такі роботи не ведуть через постійну загрозу: там постійно літають FPV-дрони, зокрема на оптоволокні та радіозв'язку, тож групи саперів були б під постійним ризиком.

Попри це, Безкаравайний переконаний, що розміновувати поля, які потенційно можуть забруднити повторно, все одно потрібно. За його словами, це дозволяє прибрати загрозу, яка вже лежить у землі, і повернути ділянки до використання. Він порівняв це з будівництвом дороги в районі Краматорська, яку також можуть пошкодити бойові дії. «Якщо ми не будемо зараз очищувати ці території, їх ніхто не буде обробляти. Якщо ми говоримо про повторний тип забруднення, ми говоримо про Шахеди, ми говоримо про ракети, ми говоримо про FPV-дрони, які впали тощо», — сказав заступник міністра. Після очищення ризик залишається, але нову загрозу буде легше локалізувати: «Відповідаючи на це питання, чи є сенс розмінувати поля, які можуть бути повторно забрудненими, я вважаю, що є. Бо ми знімаємо загрозу, яка захована в землі, даємо можливість ці поля обробляти, але існує ризик, що зверху на цьому полі знову щось опиниться».

Розмінування має значення і для майбутніх інвестицій та відбудови. Перш ніж почати роботи, інвестор має бути впевнений, що ділянка безпечна — зокрема для використання важкої техніки. Для цього потрібні документи, тому важливо не лише обстежити землю, а й офіційно підтвердити, що на ній можна безпечно працювати. За словами Безкаравайного, багато фермерів уже самостійно шукають способи працювати в умовах повторного забруднення територій.

Отже, повторне розмінування — це не марна робота, а спосіб прибрати вже наявну загрозу й повернути землю в обіг, навіть якщо частину ризиків доведеться враховувати знову. Для аграріїв це означає можливість обробляти поля, а для інвесторів — зрозумілі підтвердження безпеки ділянок.