Що перевірити в оселі до холодів: розбір підготовки до опалювального сезону

ДСНС разом із Фондом ООН (UNICEF) зібрали практичні рекомендації, як підготувати домівку до холодів. Логіка проста: якщо тепло в квартирі залежить не лише від роботи системи, а й від того, наскільки щільно закриті вікна, чи працює вентиляція і чи безпечна проводка, то саме ці речі й варто перевірити заздалегідь, поки ще є час і можливість щось відремонтувати.

Найбільше тепла зникає через нещільні вікна та двері. У вересні фахівці радять оглянути рами й балкон, перевірити ущільнювачі, за потреби перевести фурнітуру в зимовий режим, змастити рухомі частини та очистити зливи. Простий тест: затиснути аркуш паперу між рамою і зачиненою стулкою — якщо він витягується без зусиль, ущільнювач або притискач потребують уваги. ДСНС радить силіконові ущільнювачі, але наголошує: вентиляційні отвори закривати не можна. Ще один захід — тепловідбивна плівка на вікна та на стіну за батареєю: за даними рятувальників, це допомагає зберегти до 80% тепла, якщо не перекривати циркуляцію повітря й не накривати нею обігрівачі.

Окремої уваги потребує система опалення. Вересень — фактично останній місяць, коли можна замінити або відремонтувати її елементи до заповнення водою. Варто оглянути радіатори на сліди протікання чи іржі, перевірити вентилі, а за індивідуального опалення — котел, тиск у системі, стан димоходу й вентиляції. Мешканці можуть самі перевірити, чи відкриваються вентилі, та прибрати пил із батарей, проте будь-який ремонт, заміну деталей чи спуск повітря із загальнобудинкової системи має виконувати кваліфікований сантехнік.

У слабо опалюваному приміщенні зростає вологість — стає холодніше, з'являється пліснява. Тож слід перевірити тягу у вентиляційних каналах, очистити решітки й не закривати канали щільно: герметичні вікна без повітрообміну ведуть до запотівання та сирості. Для боротьби з вологістю ДСНС рекомендує вологопоглинач на гранулах, який треба тримати подалі від дітей і тварин. Мокрі плями, тріщини чи грибок на стінах і в кутах свідчать про порушення термоізоляції: зафарбовувати їх не можна, спершу треба усунути причину вологи.

Окремий блок — безпека. Під час відключень навантаження на мережу зростає, тому варто перевірити подовжувачі, розетки й автомати. Розетку, що гріється чи іскрить, потрібно негайно замінити, а кілька потужних приладів в один подовжувач не вмикати. Обігрівач ставлять щонайменше за метр від меблів, штор і легкозаймистих речей, не лишають без нагляду та на ніч, а сушити речі на ньому заборонено. Замість свічок рятувальники радять акумуляторні лампи (працюють від вбудованого акумулятора 3–5 годин) та USB-світлодіодну стрічку, яку можна живити від павербанка; прилад із сильним нагріванням, деформацією чи запахом горілого слід негайно вимкнути.

Газове обладнання — зона, де самостійність небезпечна. Планову перевірку колонки, котла чи плити має проводити сертифікований спеціаліст. Ремонтувати чи переплановувати газові прилади самотужки заборонено, як і використовувати плиту чи духовку для обігріву — це загрожує отруєнням чадним газом. За найменшого запаху газу треба перекрити вентиль, відчинити вікна, вийти з приміщення й викликати аварійну службу за номером 104.

Підсумок простий: підготовка у вересні знижує ризик побутових аварій і допомагає зберегти тепло навіть за найгіршого сценарію. А сценарій може бути складним — майбутній опалювальний сезон, за словами віцепрем'єр-міністра та міністра енергетики Дениса Шмигаля, може стати найважчим випробуванням для енергосистеми з початку повномасштабної війни, адже росія прагне вивести з ладу критичну інфраструктуру, щоб послабити економіку й оборонну промисловість.