O OpinionАналітика та думки про Україну

Особистий номер сімейного лікаря: право чи привілей

·249 слівредакція
Особистий номер сімейного лікаря: право чи привілей

Пацієнти часто вважають, що після підписання декларації лікар має надати свій мобільний. Але законодавство такої вимоги не містить — і це важливо розуміти обом сторонам.

Підписання декларації з сімейним лікарем сприймається багатьма як момент, коли між пацієнтом і медиком виникає мало не цілодобовий зв'язок. Звідси й поширене очікування: лікар повинен залишити свій особистий номер, щоб можна було зателефонувати, коли раптово погіршиться самопочуття.

Однак чинне законодавство не містить норми, яка б зобов'язувала сімейного лікаря передавати пацієнтові саме приватний номер телефону. Право людини на медичну допомогу та на інформацію про власний стан здоров'я справді закріплене законом, але з нього не випливає обов'язок конкретного лікаря бути доступним у будь-який час за особистим номером. Це принципово різні речі: гарантія доступу до медичної допомоги не тотожна гарантії доступу до лікаря як приватної особи.

Під час укладання декларації пацієнт обирає лікаря, який надаватиме первинну медичну допомогу. Конкретні ж способи комунікації між лікарем і пацієнтом можуть визначатися внутрішніми правилами медичного закладу. Практично це означає: медик має право надати робочий або особистий номер, якщо вважає такий канал зв'язку зручним. Але вимагати цього як обов'язкової складової послуги пацієнт не може — так само, як не може наполягати на конкретному способі комунікації всупереч правилам закладу.

Що робити, якщо приватного номера немає? У медичному закладі мають бути офіційні канали зв'язку. Найпростіший шлях — звернутися через реєстратуру або за контактним телефоном медзакладу, а також скористатися іншим каналом, передбаченим саме в цій установі. Це не «гірший» варіант: реєстратура фіксує звернення, а лікар отримує його в робочому порядку.

Окремо варто пам'ятати про межу між консультацією та екстреною допомогою. Особистий номер сімейного лікаря не замінює номер 103 і не призначений для цього. Якщо виникла ситуація, що становить безпосередню загрозу життю чи здоров'ю, потрібно викликати екстрену медичну допомогу, а не чекати на відповідь від свого лікаря.

Отже, особистий номер сімейного лікаря — це радше жест зручності, аніж законодавча вимога. Пацієнтам варто заздалегідь з'ясувати, які офіційні канали зв'язку діють у їхньому медзакладі, і тримати під рукою номер 103. А лікарям — не залишати це питання без пояснення, адже проінформований пацієнт рідше висуває вимоги, яких закон не передбачає.

Читайте також