Німеччина готує лікарні до війни: у разі конфлікту прогнозують до 1000 поранених на добу

Німецькі державні структури оцінюють спроможність лікарень працювати в умовах великої війни. Серед можливих сценаріїв розглядають напад Росії на країну НАТО, за якого Німеччина зіткнеться з потужним потоком поранених військовослужбовців — ідеться про до 1000 солдатів на добу. Такі дані наводяться у звіті Бундесверу.

На сьогодні в країні діють п'ять військових госпіталів, і вони швидко можуть вичерпати свої можливості. Законодавство передбачає, що в разі війни до лікування військових мають залучатися й цивільні медичні заклади. Для них це означатиме необхідність ділити ресурси між військовими та цивільними пацієнтами.

Що це означає для людей: у разі загострення звичайні пацієнти можуть відчути скорочення доступності планових операцій і частини послуг, адже пріоритет отримають поранені. Водночас самі лікарні вже перебувають під тиском гібридних загроз — від кібератак до спроб фізичних диверсій. Минулого місяця, зокрема, була спроба атакувати безпілотником із вибухівкою аеропорт у Лейпцигу; на початку серпня йшлося про спробу атакувати український вантажний літак у тому ж аеропорту, а 15 вересня повідомили про виявлення уламків безпілотника неподалік військової бази. Міністр оборони Борис Пісторіус заявляв, що Росія потенційно може бути готовою до нападу на територію НАТО до 2029 року.

Для Німеччини це подвійний виклик. Як член Альянсу вона має виконувати союзницькі зобов'язання, а її географія робить країну важливим логістичним маршрутом для перекидання військ і одним із ключових місць для лікування поранених. Окремо постає питання кадрів: практичний досвід лікування воєнних травм мають лише кілька сотень німецьких лікарів. Щоб розширити цю базу, Бундесвер разом із Німецьким товариством травматології (DGU) пропонує курси для цивільних хірургів, де їх навчатимуть роботі з бойовими травмами.

Розглядають і відновлення старих об'єктів — зокрема, колишнього медичного бункера в Ульмі, який зберігся у стані, що потенційно дозволяє повернути його до використання. Для цього потрібно модернізувати вентиляцію та енергопостачання, що коштуватиме мільйони євро. Проте навіть такі кроки не розв'язують проблему загальної готовності системи.

"Чи готова наша система охорони здоров'я до цього? Єдина відповідь – ні. Попереду нас чекає марафон", – сказав головний медичний директор і командир військового госпіталю в Ульмі Бенедикт Фрімерт.

Підсумок: Німеччина фактично визнає, що її медична система не готова до великого конфлікту, і починає підготовку заздалегідь — від залучення цивільних лікарень до навчання хірургів і відновлення інфраструктури. Канцлер Фрідріх Мерц назвав найближчі тижні та місяці вирішальними для Європи у питанні захисту від Росії. Для України це сигнал, що тиск Кремля на Захід не слабшає, а отже, підтримка Києва залишатиметься частиною ширшої оборонної логіки Європи.