Зупинка морського коридору: металургія може втрачати $200 млн щомісяця

Такий прогноз озвучив головний аналітик GMK Center Андрій Тарасенко. Він зазначає, що пряма оцінка втрат від скорочення експорту є консервативною, оскільки не враховує подорожчання доставки сировини, зростання операційних витрат на тонну сталі та можливу повну зупинку окремих підприємств.

У першому півріччі 2026 року морем транспортувалося 50% експортованої сталі, 95% чавуну та половина залізної руди. Ситуацію ускладнює те, що з липня діють імпортні квоти ЄС, які скоротять поставки сталі до Європи на 60% порівняно з 2025 роком. Водночас майже половина морського експорту — це напівфабрикати, які економічно невигідно переорієнтовувати на суходіл через майже нульову маржинальність та платежі CBAM. Це додає ще близько 1 млн тонн втрат на рік.

Окремим викликом стане зупинка експорту залізної руди: через падіння світових цін поставки через європейські порти, які рятували галузь у 2022 році, тепер не окуповуються. Виробництво в секторі може скоротитися на 35%. Крім того, через втрату Покровської вугільної групи заводи працюють на імпортному вугіллі, 70% якого надходило зі США та Австралії морем. Альтернативний маршрут через європейські порти і залізницю може подвоїти вартість доставки, додаючи до ціни вугілля близько 15%.

Зупинка коридору вдарить і по внутрішньому ринку: через порти надходили турецький прокат із покриттям, товстий лист та фасонний прокат, які в Україні не виробляють. Частина цієї номенклатури може зникнути або різко подорожчати. На відміну від блокади 2022 року, нинішня криза відбувається за складніших умов і може мати незворотні наслідки для підприємств галузі.