«Листи до вільного Криму»: на Житомирщині готують молодь до повернення півострова

Про те, як влаштована ініціатива та чому вона важлива саме сьогодні, в етері Українського радіо Житомир розповіла голова громадської організації «Головна сцена» Ніна Рябенко. За її словами, читацька експедиція стартувала у серпні й триватиме до середини листопада. «Наше завдання, коли Україна поверне Крим, до цього мають бути готові жителі материкової частини країни, готові ми, готова теперішня молодь», — пояснює вона логіку проєкту. На її думку, повернення півострова має відбутися не лише фізично, а й ментально — у думках, культурі та свідомості дітей.

Поштовхом до нового формату став минулорічний конкурс есе. Під час резиденції після нього учасники зізналися, що у 80% випадків джерелом інформації про Крим для них була Вікіпедія, ще 20% розпитували батьків. Лише незначна частина пам'ятає дитячі поїздки на півострів. Тож цьогоріч організатори зробили ставку на живий контакт: до кінця вересня тривають онлайн-зустрічі з відомими кримцями — Анастасією Левковою, Мілою Смоляровою, Артемом Петриком та Ахтемом Сейтаблаєвим. За словами Рябенко, після спілкування з Сейтаблаєвим діти були готові «брати автографи прямо з моніторів». Спікери розповідають не лише про Крим, а й про інші окуповані території та радять, яких авторів читати на цю тему. Онлайн-формат обрали свідомо, щоб долучити молодь з усіх куточків області.

Окрема складова проєкту — читацькі щоденники «Листи до вільного Криму». Це зошити з підказками та художніми елементами, де можна робити замальовки, клеїти наклейки й фіксувати враження від прочитаного. Організатори вже надіслали їх дітям у понад 10 громадах Житомирщини. Рябенко сподівається, що ведення таких щоденників стане трендом для української молоді, адже у Британії, Швейцарії та США це вже масштабне явище. Вона посилається на аналітику Nielsen BookData, за якою молодь 18–29 років масово обирає друковані видання й паперові блокноти — на них припадає близько 80% молодіжних книжкових покупок. Підтвердженням тенденції, за її словами, є й спільнота #BookTok у TikTok та Instagram, де мільйони підлітків діляться оформленням щоденників і аналізом емоцій від прочитаного.

Календар проєкту виглядає так: до кінця вересня тривають зустрічі з письменниками, зокрема запланована розмова зі Світланою Тараторіною, авторкою книги «Дім солі». У жовтні почнуть приймати конкурсні роботи — написані від руки, надруковані та відео-есе. Приблизно 17 листопада відбудеться нагородження переможців. Роботи переможців, щоденники та відео-есе оцифрують і розмістять на сайті, щоб показати під час великого проєкту «Відсіч. Крим» у середині грудня. Долучитися можна через форму в соцмережах організаторів.

Важливим для команди є те, що представництво президента України в Автономній Республіці Крим вдруге офіційно підтримало кампанію. Його представники торік брали участь у фестивалі «Відсіч. Крим», а цьогоріч приїдуть на церемонію нагородження; експерт представництва долучиться до оцінювання робіт. «Для нас це ще й знак, що Житомирщина може ставати майданчиком для важливих загальноукраїнських розмов», — наголошує Рябенко. Проєкт реалізується за підтримки Українського інституту книги за кошти державного бюджету.

Підсумок: ініціатива на Житомирщині — це спроба замінити поверхові уявлення про Крим, почерпнуті з Вікіпедії, на живий досвід спілкування з тими, для кого півострів є домом. І хоча проєкт охоплює лише одну область і кілька тисяч молодих людей, він показує, як культурна робота може готувати суспільство до політичних змін заздалегідь.