Чому Кремль досі вірить у перемогу: аналіз ISW
Російський диктатор Володимир Путін, попри заяви про готовність до переговорів, продовжує наполягати на ультиматумах, які фактично не залишають Україні шансів на суверенітет. Аналітики ISW пояснюють, що ця непохитність ґрунтується на хибній картині подій на фронті, яку диктатору подає власне військове командування.
Інститут вивчення війни (ISW) дійшов висновку, що Москва не лише не готова до суттєвих поступок, але й намагається просувати свої вимоги, висунуті ще в червні 2024 року. Йдеться про повне виведення українських військ з Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей, причому йдеться навіть про території, які перебувають під контролем Києва. Окрім того, Кремль наполягає на відмові України від вступу до НАТО та на так званій демілітаризації.
За даними аналітиків, Путін щиро переконаний у своїй перевазі на полі бою. Це враження формується через систематичну дезінформацію, яку диктатор отримує від російських військових командирів різних рівнів. Вони регулярно перебільшують власні успіхи та описують українську оборону як таку, що ось-ось впаде. Така викривлена картина зміцнює впевненість Путіна в тому, що всі цілі можна досягти силою, не вдаючись до компромісів.
Кремль, за інформацією з близьких до нього джерел, встановив черговий дедлайн для окупації Донецької області — 31 грудня 2026 року. Це вже щонайменше п'ятнадцята спроба визначити терміни захоплення регіону від початку повномасштабного вторгнення. Втім, експерти вказують, що реальні можливості російської армії та стійкість української оборони роблять цей план нереалістичним. Примітно, що окупанти вже 11 місяців не можуть захопити Костянтинівку, а інші ключові міста так званого «Фортечного поясу» — Слов'янськ, Краматорськ та Дружківку — також лишаються недосяжними.
Темпи просування російських військ у серпні становили близько 2,91 квадратного кілометра на день. Якщо ця динаміка збережеться, то, за підрахунками ISW, для захоплення решти 19% території Донецької області їм знадобиться час до 2 жовтня 2032 року. Таким чином, оголошені Путіним строки є радше інструментом внутрішньої пропаганди, покликаним створити в російському суспільстві ілюзію близької перемоги, яка б виправдала колосальні втрати та тягар війни.
Читайте також
