Іранський режим: прогноз краху та плани США на довгу війну

Заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов вважає, що чинна влада в Тегерані не має довгої перспективи. В інтерв'ю Radio NV він зауважив, що в іранському істеблішменті зараз панує ейфорія, яку він назвав передчасною, адже, за його словами, режим Ісламської Республіки Іран нежиттєздатний і припинить існування.

«Зараз в істеблішменті Ірану панує певна навіть ейфорія. Я б сказав, достатньо передчасно, бо я впевнений, що цей режим, режим Ісламської Республіки Ірану, він не життєздатний, він закінчиться. В середньостроковій перспективі абсолютно точно, але можливо навіть раніше, в короткостроковій перспективі», — сказав він. Водночас Данилов визнав, що іранський режим виявився стійкішим, ніж здавалося раніше.

Така оцінка перегукується з інформацією про настрої у Вашингтоні. За даними The Wall Street Journal, віцепрезидент США Джей Ді Венс, держсекретар Марко Рубіо та інші провідні радники Білого дому обговорювали з президентом Дональдом Трампом імовірне продовження війни в Ірані аж до завершення його президентської каденції у січні 2029 року. Ці закриті розмови в Овальному кабінеті відбувалися на тлі публічних запевнень Трампа, що війна закінчиться «негайно» після проміжних виборів у листопаді 2026 року, оскільки Іран, за його словами, «більше не зможе триматися».

Аналітики припускають, що адміністрація готується до затяжної боротьби. Експертка з питань Ірану Сюзанна Мелоні зазначила, що морська блокада з боку США навряд чи дасть вирішальний результат у найближчій чи навіть середньостроковій перспективі. «Військово-морська блокада США навряд чи призведе до вирішального результату в найближчій чи навіть середньостроковій перспективі, тому єдине реалістичне використання цього інструменту має ґрунтуватися на планах довгострокової блокади», — сказала вона.

Для України ці сигнали мають цілком практичне значення. Тривале протистояння навколо Ірану означає, що увага й ресурси Вашингтона й надалі розпорошуватимуться між кількома регіонами, а це впливає на обсяги підтримки та на швидкість ухвалення рішень щодо нашої країни. Водночас збереження тиску на Тегеран обмежує його можливості постачати зброю та технології іншим авторитарним режимам, зокрема Росії.

Підсумок: публічні заяви про швидкий кінець війни розходяться з закритими розрахунками Білого дому, які виходять із багаторічного сценарію. Для України це означає потребу тверезо оцінювати, що тривалий конфлікт навколо Ірану триматиме частину уваги Заходу поза Європою.