Гривня чи валюта: як експерти радять зберігати заощадження з жовтня

Дискусія про долю заощаджень загострилася на тлі питання про міжнародне фінансування. Експерт Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин пов'язує ризики для гривні передусім із рішеннями Верховної Ради: для розблокування зовнішньої допомоги потрібно швидко ухвалити 26 законів. Якщо ці кошти надійдуть із затримкою або опиняться під загрозою, тиск на національну валюту може посилитися. Тобто йдеться не про суто ринкові чинники, а про те, наскільки передбачуваним буде приплив грошей з-за кордону.

Інший погляд пропонує фінансовий аналітик Андрій Шевчишин. Він радить ставитися до валюти як до своєрідної страховки для заощаджень і наразі не продавати долари та євро. Логіка тут проста: валютна частина заощаджень виконує роль захисту на випадок нестабільності, а не інструменту для швидкого заробітку.

Економіст Андрій Забловський вважає передчасним повністю відмовлятися від гривневих інвестиційних інструментів. Водночас він радить сформувати недоторканний резерв — щонайменше на три місяці базових витрат родини. Цю суму, на його думку, варто розділити між готівковою гривнею та валютою приблизно порівну. А кошти, які не потрібні для швидкого доступу, експерт пропонує тримати в облігаціях внутрішньої державної позики.

Попри різницю в акцентах, спільною є стриманість у прогнозах. Обвалу гривні найближчим часом експерти не очікують. Вони лише застерігають: ситуація на валютному ринку залежатиме від міжнародного фінансування та подальших рішень української влади.

Підсумок: для родинного бюджету це означає, що варто мати резерв на кілька місяців, не зосереджувати все в одній валюті та враховувати, що будь-які зміни залежатимуть не лише від ринку, а й від політичних рішень.