Чи будуть погодинні вимкнення газу та тепла взимку: відповідь експерта

Напередодні опалювального сезону багато хто запитує, чи можуть газ і тепло подавати за графіками, як світло. Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко пояснив, чому такий сценарій практично неможливий.

Газ не можна вимкнути на кілька годин і автоматично повернути. Після припинення подачі його відновлення потребує перевірки безпеки: газові прилади у споживачів мають бути закриті, аби уникнути витоку. Тому очікувати, що газ буде, наприклад, три години, потім зникне на чотири й знову з’явиться, не варто. Якщо виникне дефіцит або пошкодження мереж, можливі тривалі локальні перерви — але це вже не графік, а вимушена зупинка до усунення проблеми.

Із централізованим опаленням ситуація подібна. Система опалення інерційна: після зупинки котельні вода охолоджується, а після запуску потрібен час, щоб тепло дійшло до квартир. Тому за браку тепла реалістичнішим є зниження температури теплоносія — батареї будуть менш гарячими, а в помешканнях прохолодніше, але опалення працюватиме постійно.

Найбільший ризик для опалювального сезону — російські удари по енергетичній інфраструктурі. Якщо пошкодять газопровід, котельню чи ТЕЦ, газ або тепло можуть зникнути в окремому місті чи районі. Це буде аварійна ситуація, а не планове вимкнення: постачання відновлять після ремонту та перевірки безпеки. Ситуація в різних містах залежатиме від стану місцевої інфраструктури.

Окремий чинник — наявність газу. Російські атаки пошкодили частину видобувної інфраструктури, тож втрачений обсяг компенсують імпортом. За оцінкою Харченка, за умови необхідних закупівель Україна зможе забезпечити потреби населення. Остаточна картина залежатиме від температури взимку, рівня споживання, обсягів власного видобутку та можливих нових пошкоджень.

Підсумок: планових погодинних графіків газу й тепла не буде. Якщо ресурсів бракуватиме, обмеження можуть бути іншими — нижча температура теплоносія або локальні аварійні відключення на час ремонту. Головний ризик — не графіки, а швидкість відновлення інфраструктури після можливих ударів.