Федоров як лідер опозиції: чи здатен він об'єднати ліберальний електорат

Політолог Володимир Фесенко зазначає, що дискусії щодо нового об'єднання активізувалися в експертному середовищі. За його словами, електоральна ніша для такого проєкту вже сформована — це ліберально налаштований середній клас, молодь та мешканці великих міст. Саме ці виборці у 2014 році підтримували партію "Самопоміч", у 2019-му голосували за "Голос", а тепер беруть участь в акціях "картонкового Майдану".

Фесенко наголошує, що до середини липня 2026 року ця аудиторія не мала яскравого лідера. Тепер ім'я Федорова постійно звучить на протестах, що робить його природним кандидатом на роль об'єднувача. Втім, сам політик досі не визначився з подальшою політичною стратегією, і саме від його рішення залежатиме доля як "картонкового Майдану", так і загальної внутрішньополітичної ситуації.

Проводячи паралель із консолідацією опозиції навколо Віктора Ющенка на початку 2000-х, експерт зазначає, що Федоров виглядає рішучішим і наполегливішим. Серед потенційних учасників нового руху — антикорупційні активісти, представники фракції "Голос", окремі депутати від "Слуги народу", а також бізнес-структури, незадоволені тиском правоохоронців, і низка медіа.

Водночас Фесенко вказує на ключову проблему: ліберальна ніша є електоральною резервацією і не відображає вибір більшості українців, які схильні до консервативних та соціально-популістських установок. Популярний лідер може забезпечити вагоміший результат на виборах, але це залежатиме від ефективності кампанії та суспільно-політичної ситуації.

Окремо експерт звертає увагу на ідеологічну суперечність: прихильники "картонкового Майдану" критикують Зеленського за концентрацію влади та виступають за парламентсько-президентську форму правління. За такої логіки, на думку Фесенка, Федорова варто просувати не на посаду президента, а на роль майбутнього прем'єр-міністра повоєнної України. Політолог підкреслює, що і Федорову, і "картонковому Майдану" необхідно визначитися з подальшою тактикою та стратегією.