Українське фармацевтичне агентство: що зміниться для пацієнтів і бізнесу з 2027 року

Новий орган покликаний змінити правила гри для всього фармринку: реєстрацію ліків, ліцензування, контроль якості. Керівник Державного експертного центру МОЗ Едем Адаманов, якого вважають одним із головних кандидатів на посаду очільника агентства, наполягає: дедлайн реальний і перенесення не буде.

Ключова суперечка — доля Держлікслужби. Урядова постанова №739 передбачає її ліквідацію, але ДЕЦ пропонує реорганізацію. На думку Адаманова, «проста ліквідація» може розтягнутися на роки через бюрократичні процедури, а бізнес застрягне між старим і новим органом. Натомість трансформація дозволить зберегти кадровий потенціал — інспекторів GMP і GDP, яких фізично бракує на ринку.

Окреме питання — фінансування. Модель, за якою бізнес покриває 70% витрат агентства, викликає незадоволення, особливо серед аптек. Їм доведеться платити внески — орієнтовно 10–12 тисяч гривень на рік із точки. Для мереж із сотнями відділень це відчутно. Адаманов визнає: у довгостроковій перспективі додаткові витрати бізнес перекладе на клієнтів. Водночас він пропонує диференціювати платежі — для сільських аптек зробити їх символічними, а для прифронтових — нульовими.

На порозі реформи лишається й питання довіри. Конкурс на керівника агентства, за словами Адаманова, буде відкритим — із міжнародними партнерами та пацієнтською спільнотою в комісії. Він заперечує можливість призначення в обхід правил. Водночас відставка заступниці міністра з євроінтеграції Марини Слободніченко, яка курувала цей напрям, свідчить про складнощі в підготовці.

Для пацієнтів ключове — доступ до ліків. У Національному каталозі цін планують закріпити декларування цін на пів року, що убезпечить від різких подорожчань. Також обіцяють перехідний період для українських виробників генериків, щоб звичні препарати не зникли з полиць. Реформа складна, але, схоже, зворотного шляху вже немає.