Вибори восени: чи є підстави для чергової хвилі прогнозів

В українському інформаційному просторі вкотре активізувалася дискусія про проведення виборів восени. Джерела з Офісу президента поширили інформацію про нібито відкриття «вікна можливостей» для переговорів і подальшого голосування. Однак після трьох років повторюваних прогнозів варто тверезо оцінити, чи справді є підстави для такого сценарію.

Насамперед — законодавча база. Чинний закон про вибори не забезпечує легітимності процесу в умовах воєнного стану. Змін до виборчого законодавства не відбувається, робоча група під керівництвом Давида Арахамії фактично припинила активну діяльність. Незрозуміло, як формуватимуть списки виборців, як голосуватимуть громадяни за кордоном. У парламенті немає 226 голосів для ухвалення будь-яких рішень без попередніх домовленостей.

Опитування групи «Рейтинг» свідчать: майже дві третини українців не підтримують проведення президентських виборів під час війни. Половина громадян сумнівається в доцільності парламентських виборів. Лише місцеві вибори знаходять більше розуміння. Електронне голосування чи голосування поштою підтримує менше ніж третина тих, хто нині перебуває в Україні.

Відсутні також ознаки припинення бойових дій. Обстріли житлових кварталів українських міст тривають, заяви російського керівництва не свідчать про готовність до компромісу. Лише 30% населення, за даними «Рейтингу», вважають, що активна фаза війни завершиться раніше ніж за рік.

Рейтинги політиків і партій, які з’являються в медіа, — це радше спроба створити інформаційний шум за відсутності реального політичного процесу. Історія знає приклади, коли лідери-переможці програвали вибори — як Вінстон Черчиль 1945 року. В Україні вибори 2014 та 2019 років також стали несподіванкою для більшості.

Попри всі спекуляції, українці зберігають тверезу оцінку ситуації. 85% вірять у перемогу, 78% — в оптимістичне майбутнє країни. Діяльність Збройних сил схвалюють 95% громадян. Війна ліквідувала багато внутрішніх поділів, хоча ціна цього є надзвичайно високою.