Цілодобові тривоги у Москві: експерт пояснив, чому це складно

Ідея тримати Москву в стані перманентної повітряної тривоги виглядає привабливо, однак її реалізація потребує непропорційно великих витрат ресурсів. Як зазначив оглядач Олександр Коваленко, з 30 запущених дронів до цілі дістаються лише одиниці — втрати становлять 25-29 апаратів. Тож постійний тиск на столицю РФ означав би щоденне спрямування туди величезної кількості безпілотників, які могли б бути використані ефективніше — для атак на нафтопереробні заводи, склади чи підприємства військово-промислового комплексу Росії.

Водночас тактика повітряного терору, яку РФ застосовує проти України, не є новою. За словами Коваленка, ворог використовує її щонайменше з зими, а також у червні-липні, зокрема проти Одеси. Ймовірно, росіяни й надалі масштабуватимуть цю практику, поширюючи її не лише на Київ, а й на інші українські міста.

Найбільш болісно така тактика б'є по містах, розділених річками, — Києву, Дніпру, Запоріжжю. Постійні тривоги паралізують транспортне сполучення через переправи, створюючи затори та ускладнюючи життя мешканців. Оглядач наголошує: навіть поодинокі дрони сьогодні долітають до столиці, а Україна досі не адаптувалася до таких майже безперервних загроз.

Росія, вочевидь, робить ставку на психологічне виснаження населення, використовуючи реактивні дрони невеликими групами. Це створює ефект безперервної небезпеки, який має нагадувати практики часів Другої світової війни. Для України це означає потребу вдосконалювати системи протидії та реагування, аби мінімізувати вплив таких атак на цивільне життя.