Doomjobbing: чому пошук роботи став виснажливим і як цього уникнути

Кандидати дедалі частіше покладаються на нейромережі, які генерують резюме за них. Це призводить до того, що десятки відгуків виглядають однаково, а рекрутери не бачать різниці між претендентами. У підсумку обидві сторони витрачають години на процес, який не дає результату, і втрачають мотивацію продовжувати.

Таке явище, коли людина бездумно гортає вакансії та розсилає шаблонні резюме, отримало назву doomjobbing — безнадійний і виснажливий пошук роботи. Експертка LinkedIn Кетрін Фішер пропонує замінити хаотичні дії системним підходом і називає шість кроків, які підвищують шанси кандидата.

Перший крок — визначити чіткі параметри пошуку. Варто дослідити ринок, зрозуміти, де є перспективні позиції, і перевірити, чи відповідає профіль вимогам роботодавців. Особливу увагу Фішер радить приділити навичкам роботи зі ШІ: компанії цінують такі знання, тож їх можна опанувати через онлайн-курси.

Другий крок — розвиток професійної мережі контактів ще до початку активного пошуку. Для цього не обов'язково постійно зустрічатися особисто: достатньо взаємодіяти з професійним контентом, звертатися по знайомства та шукати спільні зв'язки.

Третій крок — показувати вимірювані результати. Замість загальних фраз на кшталт "керував командою" у резюме варто вказувати конкретний вплив на бізнес. Якщо точні цифри розкрити неможливо, можна описати виконану роботу та пояснити її значення для компанії.

Четвертий крок — робити ставку на "людські" навички. Комунікація та лідерські якості залишаються не менш важливими, ніж технічні компетенції. Фішер радить спостерігати за професіоналами, яких ви поважаєте, читати їхні матеріали та аналізувати їхню поведінку, щоб зрозуміти, яким фахівцем ви хочете бути.

П'ятий крок — робити перерви. Пошук роботи може психологічно виснажувати, особливо якщо проводити за відгуками по дев'ять годин щодня. Універсальної кількості годин не існує, тому важливо визначити власний ритм і залишати час на відновлення — наприклад, день на тиждень для навчання або невелику щоденну взаємодію з контактами.

Шостий крок — інакше визначати успіх. Не варто прив'язувати його лише до отримання "ідеальної" посади. Першою роботою може стати неповна зайнятість або короткостроковий контракт — у такому разі варто оцінювати можливості для здобуття навичок і нових зв'язків. Навіть пропозицію, яка спочатку не здається цікавою, варто розглянути: телефонна розмова може стати нагодою потренувати професійну презентацію та встановити корисний контакт.

Зрештою, успішний пошук роботи — це не швидкість і кількість відгуків, а стратегія, що враховує власні сильні сторони, потреби ринку та психологічний ресурс кандидата.