На Волині підтвердили загибель воїна Ігоря Степанюка: що це означає для родини та громади

Про те, що загибель Ігоря Васильовича Степанюка, 1988 року народження, підтверджено за результатами ДНК-експертизи, повідомив Нововолинський міський голова Борис Карпус. За його словами, воїн загинув 13 травня 2026 року, виконуючи бойове завдання на Донеччині. До того часу чоловік тривалий час перебував у статусі зниклого безвісти.

Для родин військових такий статус — це окремий і часто виснажливий період. Людина не визнана ні живою, ні загиблою, а отже, сім'я не має доступу до повного переліку виплат і гарантій, передбачених для близьких загиблих захисників. Водночас зберігається надія, яка унеможливлює остаточне прощання. ДНК-експертиза в таких випадках стає єдиним способом встановити істину, особливо коли тіло неможливо ідентифікувати іншим шляхом.

Після підтвердження факту загибелі для рідних починається інший етап — оформлення документів, отримання свідоцтва про смерть та відповідних виплат. Це бюрократичний процес, який вимагає часу й часто супроводжується додатковими труднощами. Крім того, громада має провести воїна в останню путь: у міськраді обіцяють окремо повідомити про дату зустрічі скорботного кортежу, час і місце проведення чину похорону.

Загибель кожного захисника — це втрата не лише для однієї родини, а й для всієї громади, яка роками знає цих людей. Нововолинськ, як і багато міст і сіл Волині, уже має власну сумну статистику втрат, і кожне таке підтвердження нагадує про ціну, яку платить країна. Важливо, щоб місцева влада забезпечила родині належну підтримку — від організації похорону до роз'яснення прав на пільги та виплати.

Поки що відомо лише про підтвердження загибелі та орієнтовний час бойового завдання. Деталі прощання з Ігорем Степанюком обіцяють оприлюднити додатково. Для земляків це означає ще одну можливість віддати шану людині, яка віддала життя за Україну.