Чому суспільства Заходу вірять російській брехні: пояснення британської експертки

Російське втручання у виборчі процеси інших країн залишається результативним, але його механізм простіший, ніж здається. Таку думку висловила Джейд МакГлінн, яка очолює Програму вивчення проблем України та Росії в Центрі державного управління і безпеки Королівського коледжу Лондона. За її словами, Москва насамперед «експлуатує проблеми, які вже існують у наших суспільствах», і лише подекуди створює нові — зокрема через акти саботажу.

Із цього випливає практичний наслідок: кампанії проти дезінформації, які лише фіксують факти брехні, не усувають причин, через які ця брехня знаходить відгук. «Зараз я не бачу великого сенсу зосереджуватися лише на цьому. Так, ми знаємо, як Росія нам бреше, і це корисно знати, але насправді нам потрібно почати проводити набагато більше досліджень того, чому люди купуються на цю брехню», — наголосила дослідниця.

Окрема проблема — межі відкритості. МакГлінн зазначає, що Росія вміло використовує ліберально-демократичні норми, і тому суспільствам доведеться шукати складні компроміси. «І в певний момент має відбутися реалістична дискусія: які елементи в суспільстві ми повинні захищати будь-якою ціною, навіть якщо це залишає певну вразливість? Які елементи... навіть у мирний час нам довелося б обмежувати? Але я не думаю, що така серйозна дискусія вже почалася», — сказала вона.

Приклад, який вона наводить, — успіхи праворадикальної «Альтернативи для Німеччини». За її оцінкою, вони лише частково зумовлені російською підтримкою, адже партія звертається до реальних очікувань частини місцевих виборців. Це підтверджують і результати виборів у Саксонії-Ангальт 6 вересня: АдН здобула 43,8% голосів, удвічі покращивши попередній результат, тоді як ХДС, раніше найбільша сила в цій землі, отримав 17,2%.

Висновок для демократій полягає в тому, що розмову з виборцями не варто зводити до легітимізації їхніх поглядів. Важливіше зрозуміти, що саме можна зробити для збереження єдності суспільства, яке допускає політичні розбіжності — але справжні, а не сформовані маніпуляцією.