Чому Кремль обрав нову ескалацію замість паузи: аналіз Машовця

У дописі від 9 серпня експерт нагадав, що ще навесні попереджав про «крайній кидок» Кремля у гарячій фазі війни. Однак цей задум не спрацював: Росії не вдалося ані перекрити Україні міжнародну підтримку, ані залучити Китай до активної участі на власному боці.

За оцінкою Машовця, для наступальної операції російське командування зосередило до п'яти загальновійськових армій зі складу трьох угруповань військ, окремий армійський корпус, частину танкової дивізії, а також з'єднання морської піхоти та десантників. Це угруповання за чисельністю перевищує сили, які вторгалися в Україну в лютому 2022 року. Попри це, наступ почав відставати від плану вже на початковому етапі.

Аналітик зазначає, що приблизно півтора місяця тому російське керівництво опинилося перед вибором: або перейти до «затухаючої війни», визнавши недосяжність головних цілей, або спробувати ще раз примусити Україну до капітуляції. Судячи з останніх дій, Кремль обрав ескалацію.

Тому восени та на початку зими варто очікувати нової хвилі мобілізації в РФ, нарощування угруповання військ в Україні та посилення ударів по всій території країни. Паралельно Москва посилюватиме тиск на власну економіку та репресії проти опозиції. На міжнародній арені Кремль намагатиметься мінімізувати військово-технічну та фінансову допомогу Україні перед наступним стратегічним кидком.

Окремої уваги заслуговує ситуація на Костянтинівському напрямку, де ворог продовжує повільний, але постійний тиск. Ризик втратити місто вже найближчими місяцями залишається реальним, адже саме тут зосереджена частина російського наступу. Водночас Україна, завдяки асиметричним технологічним рішенням, отримала додаткові важелі впливу на агресора і продовжує нарощувати ці спроможності.