Британська експертка: Європа має ресурси для завершення війни, але бракує політичної волі

Європа взяла на себе основний тягар підтримки України з січня 2025 року, проте досі не спромоглася змінити власну філософію відповідно до реалій часу. Таку думку в інтерв'ю висловила Джейд МакГлінн, очільниця Програми вивчення проблем України та Росії Центру державного управління і безпеки в Королівському коледжі Лондона.

За її словами, у Європи достатньо людей, грошей і промислової бази, аби діяти рішуче. «Це наш континент. Росія вторглася в Україну. Україна знаходиться в Європі. Війна набагато більш безпосередньо та екзистенційно загрожує нам і нашій архітектурі безпеки, ніж Америці», — наголосила дослідниця. Водночас вона переконана, що європейські лідери помиляються, реагуючи на дії Росії так, ніби на дворі 2003 або 1997 рік, і спираючись на «дисфункціональні системи», які не відповідають викликам сучасності. Ситуацію можна виправити лише за наявності політичної волі визнати: епоха після холодної війни завершилася. «Історія повернулася, і вона така ж потворна, як ми її колись бачили», — зауважила МакГлінн.

Оцінюючи участь Німеччини, Франції та Великої Британії в переговорному процесі, експертка назвала позитивним навіть фактичний статус спостерігачів, адже йдеться про досвідчених фахівців. Вона визнала, що Стів Віткофф і Джаред Кушнер мають чимало професійних навичок, але не є навченими дипломатами та переговірниками. Водночас європейці, на її думку, значно краще розуміють реалії російської війни проти України, проте не поводяться як серйозні геополітичні актори.

Окремо МакГлінн звернула увагу на зміщення акцентів у європейських дискусіях: багато уваги приділяється тому, що робити після війни, тоді як питання, як її завершити, залишається осторонь. Як приклад вона навела Коаліцію охочих, щодо якої не до кінця зрозуміло, чи готова вона діяти до закінчення бойових дій. «Але як нам дійти до кінця війни? І ось це мене турбує», — констатувала дослідниця. Їй також прикро чути від посадовців у Лондоні про неможливість щось зробити, коли українці з меншими грошима та політичною стабільністю змогли досягти неймовірного.

Контекст для цих оцінок створюють заяви політиків останніх тижнів. Спецпредставник президента США Джаред Кушнер назвав територіальне питання головною перешкодою для домовленості між Україною та Росією. Президент Володимир Зеленський повідомив про плани зустрітися з Дональдом Трампом у вересні та працювати над організацією тристоронньої зустрічі України, США і Росії. Канцлер ФРН Фрідріх Мерц заявив, що російська сторона відкидає всі пропозиції щодо діалогу про припинення війни, тож шансів на швидке завершення мало, але Німеччина та партнери не послаблять зусиль для дипломатичного рішення. Зеленський також зазначив, що Європа буде присутня в усіх майбутніх форматах мирних перемовин, і що європейці на рівні розвідок і дипломатів мають контакти з росіянами.

Підсумок: за оцінкою МакГлінн, Європа має і ресурси, і причини діяти рішучіше, але їй бракує політичної волі та готовності визнати нову епоху. Для України це означає, що питання не лише в обсягах допомоги, а в тому, чи здатен Захід перейти від післявоєнних планів до конкретних кроків із завершення війни.